Олексій Богомольний: довгий шлях до проекту OMANA

0

Наш журнал пильно стежить як за новими гуртами, так і за колективами, які грають не перший рік. Зараз мова піде про новий гурт, що складається з досвідчених музикантів, а саме про «OMANA» – проект Олексія Богомольного, відомого своєю працею з Vivienne Mort. Днями стало відомо, що команда Олексія виступатиме разом з «Мервою» в Києві, а нещодавно гурт презентував потужне відео на пісню «Останнє побажання». Настав час поговорити з Олексієм про минуле, теперішнє та майбутнє – довгий шлях до «OMANA».

Кілька років тому ти був одним з авторів потужного проекту Vivienne Mort, відтак заявив про себе у Bohomolnyi. Зараз у тебе власний гурт OMANA. Можеш сказати, що бажання останніх кількох років реалізовано?

Я щасливий бути творцем OMANA. Після Vivienne Mort мене запрошували на прослуховування в Гапочку і якось навіть запросив Сашко Чемеров у VKRAYST. Але не склалося, оскільки Сашко поїхав до США. А від Гапочки я відмовився і вирішив зробити щось своє. Це і був переломний момент: вчити барабани, бас, клавіші, вокал і сприймати музику з погляду композитора, а не суто гітариста. Заснував сольно Bohomolnyi, а на його основі знайшов однодумців – Андрія Кукурузу (барабани) і Павла Романчука (бас). Тепер ми маємо OMANA.

Які гурти та окремі музиканти вплинули на становлення твоїх проектів?

До написання пісень надихали здебільшого наші музиканти. Vivienne Mort, Димна Суміш, рані ВВ. Живі приклади, які багато працюють і досягають не менше. Тепер-от «Покруч» нову планку встановив з «Диптихом». Із закордонних – російський «АукцЫон», який перегукувався із «Марс Вольтою» в кінці 80-их-  на початку 90-их. Щодо звучання я поки що неперебірливий – перший звук, який подобається, такий і записую/використовую. Я не прагну звучати якось надособливо.

Ти тісно співпрацюєш зі студією REVET SOUND. Як вплинуло знайомство з командою на твій підхід до творчості та написання музики?

Хлопці з REVET SOUND явно підштовхнули мене відточувати майстерність виконання, а ще спонукали розібратися у тонкощах звукозапису.

Тепер написання музики відбувається так: спочатку «скелети» пісень OMANA пишуться на комп’ютері, потім допрацьовуються з хлопцями на репетиції, відтак ми записуємо пісні в домашніх умовах, і вже опісля можна йти переписувати все на студії. Так, з одного боку, відточується технічність, а з другого –  вже є достудійний результат, який можна оцінити з іншого погляду. Саме такий підхід був до написання «Пригоди Сковороди в Сузір’ї Великого Пса».

Розкажи про своє гітарне обладнання. На чому починав грати і що в твоєму арсеналі є зараз?

Першою електрогітарою був червоний самопал формою під експлорер  і радянський комбік. Разом це коштувало дешевше, ніж середня примочка BOSS :)  Тепер в OMANA моя головна гітара – це Fender Jaguar, перевидання 62-го року із синглами. На цій гітарі в стек від Orange практично на одному звуці записані всі «Пригоди Сковороди». На концертах і репетиціях я використовую емуляцію Orange на Bias FX. Коли треба рику  вмикаю фузз, а для  колориту в деяких моментах використовую октавер, тремоло і ділей.  В мене є ще синтезатор від Nord, але в OMANA ми чомусь відійшли від клавіш. Може, тому, що лінь їх носити на репетиції (сміється).

Що, окрім музики, захоплює тебе?

Література. EP “Пригоди Сковороди” писались під впливом Sci-Fi середини ХХ століття. Ще сиджу на коміксах. В основному моторошних чи містичних.
Зі спорту ходжу на плавання.

Яким би ти хотів бачити гурт OMANA  за 10 років?

Ми будемо вже мати за плечами  1-2 культових альбоми, якими ще десятки років заслуховуватимуться меломани.

Кілька побажань читачам журналу “Крок у rock”.

Робити саме те, що хочете, рости і не здаватись, бо дуже легко десь застрягнути. Ми зараз живемо в мегачас можливостей і прориву. Чудовим прикладом цього є підвищення рівня нашої музики за останні роки.

Автор: Андрій Микитенко


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Кумир – добрий приклад! Частина – 1.

Вони – відомі українські музиканти, для яких відкриті всі сцени країни. У кожному місті вони мають своїх шанувальників. Їхні пісні у кожного з нас на ...