"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

Дитячі мрії українських музикантів. Частина 2

Люди часто мріють. Мрії допомагають їм жити і дають надію, що колись все буде краще ніж є зараз. Я люблю згадувати про що мріяв. В дитинстві, я бачив світ по-іншому ніж зараз, а дивлячись на власні очі розумію, наскільки змінився. Які ж дитячі мрії були в українських музикантів? Це запитання “мучило мене” вже давно і зараз я вирішив їм трошки набридати і порозпитувати. І що з цього вийшло читайте в моїх статтях, другу частину якої я презентую просто зараз.

Євгеній Абдюханов,” JINJER”

Я хотів стати видатним спортсменом. Майстром дзюдо і джіу-джитсу. Мене це приваблювало можливістю самореалізації та виплеску негативних емоцій.

Тому я б попросив “хейтерів” Jinjer бути обережними. Можливо раптово Євген захоче згадати, що в нього була колись така мрія. Вам тоді “мало не покажеться” 

 

Андрій Герасименко, “Morphine Suffering”

Я хотів бути вокалістом ще з малих років, як тільки “підсів” на рок. Десь в глибині душі я підозрював, що так буде. Це мотивувало мене співати і займатися вокалом. Ще мені дуже подобалася гітара, саме її звучання, напевно, змусило мене зайнятися грою на цьому чудовому інструменті. Ще дуже хочу освоїти клавіші, навіть трохи займаюся на синтезаторі.

Вірте у власні мрії та робіть все для їх здійснення – і ви їх здійсните. Андрій яскравий цьому приклад.

Олександр Мурашов, “Роллікс”

З 5 класу я хотів стати музикантом. Мені дуже подобалася музика і я її слухав години на проліт. Був завзятим бітломаном. Касети, пластинки – все було. Десь з в 7 класі я потрапив в музичну школу і почав освоювати гітару. Тяга до бас-гітари з’явилася після прослуховування касети The Beatles-Hey Jude. На записі в правому каналі грали гітари і вокал, а в лівому – барабани і бас. Перші спроби зіграти на басу закінчилися повним фіаско. Баса не було і намагався спорудити його з акустичної гітари Орфей, за що міцно отримав Приблизно в 17 років я зустрів Міщенко Максима (гітариста нашого) і він мене відправив в іншу “не дуже круту” групу. У хлопців не було басиста. Мені дали в руки бас і з першого разу я дав зрозуміти, що тепер в групі новий учасник
Так само маю величезну тягу до торгівлі. Зараз директор музичного магазину YAMAHA.

Ось ще щасливчик в нашому списку. Ось до чого приводить наполегливість і велике бажання.

Ерік Рагнарёков, “Kroda”

Я хотів стати лікарем. Але мене приваблювала не професія, а власне знання, які має лікар. Тому я поступив в медичний.

Думаю, мрія здійснена. По-перше, знання отримані, та і лікарем став. Тепер лікує нас хорошою музикою.

Андрій Карманович, “Тінь Сонця”

В дитинстві мріяв стати машиністом електровозу (та чого там приховувати – і зараз багато чого віддав би, щоб проїхатись у кабіні машиніста потягу). Приваблювало тим, що за твоєю спиною неймовірно потужна “махіна”, а ти попереду і ведеш цей склад. Коли пролітає поряд потяг десь з гуркотом, то трясеться земля, потужний вітер. Це як метал… гучно, потужно і вражаюче. Не дарма є багато пісень про рок-н-рольні потяги.

Андрій цілком правий. Дуже багато є пісень про потяги та і багато музикантів зізнавались, що люблять ці “засоби пересування”. Тому якщо Вам подобаються потяги – бігом вчіться грати на гітарі чи йдіть на вокал. У середині Вас точно “спить музикант”

Олексій Шманьов, “Карна

Чесно кажучи, я не сильно пам’ятаю… Оскільки я ріс ще в час совку, то тоді було модно казати “Льоха! Космонавтом!” А от ким, насправді… Чітко пам’ятаю той момент, коли слухав платівки “Modern Talking” і буквально трохи згодом “Queen”, “Beatles” та “Deep Purple”, закривався в кімнаті, пищав фальцетом і уявляв, як би то було на сцені. Тож перші усвідомлені згадки, то про сцену. Виходить, що я досі борюся за те, щоб досягнути дитячої мрії.

Схоже, Олексій надто скромний. Мені здається, все ж таки мрія здійснилася – він вокаліст хорошого гурту і часто виступає з ним на сцені. Але і  самовдосконалюватися завжди варто.

Володимир Ластовецький, “Мольфа”

В мене дідо був директором школи років так з 35. От і мріяв бути директором,
коли приходив до нього на роботу

Влада всіх манить. Навіть рокерів

Тарас Квітик, “Сни Дріади”

Приблизно в 5 років я навчився писати. Друкованими, кривими буквами, але навчився. І подобалось мені писати складні слова. Пригадую, було одне слово, яке мені тоді найбільше подобалось – «адвокат», але писав я його «адИвокат» : ) Тоді я ще не знав, що воно таке, але малював собі з паперу паспорти, які підписував «Тарас, адивокат», розкладав на дивані свої книжечки, ставив іграшковий телефон, і ось так грався у адвокатуру. Трохи згодом, натхненний фільмами зі Сталоне, Ван Дамом і Шварценегером, я вирішив, що буду поліцейським – тато подарував мені іграшковий набір: значок, палиця, пістолет і свисток. Втім, ні поліцейським, ні адвокатом я так і не став : )
Дуже шкода, що багато дітей позбавлені нормального дитинства, адже це один з найкращих періодів життя. Хотілося б, щоб всі діти були щасливими!

А ще б хотілося щоб діти мріяли. Щастя їм, звичайно. І слухати “Сни Дріади”

Сергій Чегеварченко, “Dash”

Ким я мріяв стати у дитинстві? Мммм… дайте згадати. Ну, точно не космонавтом. Хоча, здається, вгору мене таки тягнуло, адже у дошкільному віці ми з сусідом по будинку залізли якось на баштовий кран, що стояв неподалік без діла. Я вже мовчу про постійні гульки на дахах і лазіння по деревах :) А ще одного разу батько відвіз нас із братом до свого друга на роботу, якою виявилася пожежна станція. Ось тоді, певно, я і визначився із мрією: працювати вогнеборцем, роз’їжджаючи на великій червоній тачці та рятуючи людей!
І нехай з часом ця дитяча мрія й не втілилася в життя, проте мій потяг до адреналіну та пригод відтоді ніколи не зникав.

Саме тому взяв Сергій мікрофон і “вискочив” на сцену. Адреналіну там не менше

Леонід Верстун, “Грей Дер”

В дитинстві я дуже полюбляв бойовики (Ван Дамм, Сталлоне, Швац, Лундгрен, Брюс Лі, а у комплекті з ними Джекі Чан). Тому я мріяв стати таким же прокачаним чуваком та думав що професія так і називається “бойовик” – лише пізніше я дізнався справжнє значення цього слова )) Часами також як і багато дітей мріяв стати космонавтом і “баразнить простори вселенной “, а часами також тереодором, оскільки ріс у сільській місцевості, а сусіди випасали телят. А от чим мене приваблювали такі професії сказати не можу…
Напевне тому що мені це видавалося крутим…

Ось такі мрії у наших музикантів. А про що мрієте Ви?

Автор:Роман Мельник