В Україні, останнім часом, не часто з’являються нові гурти. Час тяжкий, як і в психологічному плані, так і в матеріальному. Та хіба творчу людину можливо зупинити? Так зовсім нещадно з’явився молодий гурт The Waiting Room. Я вирішив поспілкуватися з вокалістом та автором музики й текстів Євгеном Мироненко і менеджером гурту Денисом Олейниковим, й задати їм питання стосовно творчості,смаків і навіть… особистого життя. Що з цього вийшло читайте далі.
Крок у ROCK : Привіт. Розкажіть про історію вашого гурту. Коли він виник? В кого виникла ідея його створення? І як Ви зрозуміли, що хочете грати разом?
Женя: Привіт! Гурт виник нещодавно, але сама ідея виношувалась довго. Переломним моментом, для втілення цієї ідеї в реальність, став 2014 рік, коли я переїхав з маленького міста до Харкова. Одразу я познайомився з нашим барабанщиком Владом, з яким це все і “завертілося”. Перша репетиція і ,як ми вважаємо, день народження гурту- це 23 листопада 2015 року. Одразу ж після 20 хвилин джему ми зрозуміли, що дуже підходимо один одному і вирішили грати, не дивлячись ні на що. Трошки пізніше до нас приєднався бас-гітарист Женя, з яким ми теж дуже швидко знайшли спільну мову. Наш менеджер Денис для нас дуже важливий, адже завжди підтримує гурт. Ми з ним були знайомі ще до початку The Waiting Room. І не вагаючись я зрозумів, що він потрібен нам. Ось так коротко.
Крок у ROCK: Ваш перший трек і відео на нього вийшло 14 лютого – в День всіх закоханих. Проте він сумний. Чому? І хто, власне, автор цієї пісні? Якщо можна, то коротко розкажіть про те, що ви хотіли донести через цю пісню.
Женя: На даний момент тексти пишу я. Пишу про те, що думаю. Це особисті переживання. І я не сказав би, що він дуже сумний, він більше романтичний. Донести намагався почуття справжньої любові і романтизму. З плином часу це почуття зникає, що погано.Взагалі у своїх піснях намагаюсь зберегти ці позитивні емоції кохання, відчуття, коли в тебе ростуть крила і ти здатен на все. А ця пісня є листом до коханої людини. У приспіві це простежується. Прочитай цього листа тільки тоді, коли ти будеш на самоті. Взагалі цей трек не схожий на те, що ми робимо в команді. В основному наші пісні просочені драйвом, сексом, рок-н-ролом (сміється).
Євгеній Мироненко
Крок у ROCK: Наступне питання стосовно відеороботи. Вона виконана в мінімалістичному стилі, проте це зроблено вишукано і зі смаком. Хто режисер даної роботи ? І як власне виникла ідея зняти це відео?
Денис: Режисером даної роботи є я та мій колега по відеозйомці Костянтин Аксьонов, який також є невід’ємною частиною родини “The Waiting Room”. Протягом останнього тижня перед запуском інформації про гурт у соцмережах, ми продумали багато варіантів щодо постановки та зйомки відео, і вирішили все ж таки зробити акцент на відтворенні теплих та позитивних емоцій у глядачів, аби донести всі слова пісні по максимуму. Сама ідея прийшла під час зйомки. Можна сказати, що це така своєрідна творча імпровізація, коли ті люди, які знімають відео – у даному випадку це були ми самі – відчувають пісню у живому виконанні, і вже в процесі зйомок виникає сценарій відео на рівні думок та тих самих відчуттів. Це набагато краще може передати емоції глядачам, адже емоції музиканта не є фальшивими, а є відображенням його внутрішнього світу. У нас було багато варіантів, де саме знімати відео, навіть у закинутих будівлях міста при температурі нижче нуля градусів. Але розумієте, що тоді б вийшло, бо всі саме теплі емоції майже неможливо було б передати, і ми зійшлися на тому, що будемо знімати у Fabrika.space, в одному з кращих закладів міста Харкова, де нам пішли назустріч та надали приміщення для зйомки. Для нас це був своєрідний експеримент.
Крок у ROCK: В одній із попередніх відповідей Женя сказав, що пісні в команді просочені драйвом, сексом і рок-н-ролом. То в якому стилі Ви себе бачите? А якщо Ви себе не збираєтесь обмежувати якимись рамками, тоді просто охарактеризуйте музику, яку виконуєте.
Женя: Загалом ми граємо музику, в якій немає рамок. Якось несвідомо там намішано багато стилів. Це потужні барабани, голосні гітари, качові гітарні рифи. Думаю, що музика The Waiting Room підійде багатьом слухачам. Деякі стилі можна відокремити – це гаражний рок, інді-рок, альтернатива. Щось типу того. Але це потрібно дійсно почути і відчути. Ми не зациклюємося на чомусь одному. Ми намагаємось реалізувати себе у багатьох стилях. Наприклад, в одній пісні є все – від важких гітарних рифів до мелодійного звучання. Ціль одна – драйв.
Крок у ROCK: Які творчі плани у The Waiting Room на 2016 рік? Чим плануєте потішити шанувальників хорошої української музики?
Женя: Плани є, якоїсь точної дати немає, але плануємо навесні випустити EP. Тепер черга Дена)
Денис: Плануємо потішити шанувальників випуском повноцінного альбому у цьому році, який буде додавати драйву та щирих посмішок до повсякденного життя кожного зі слухачів нашого гурту. Це головний творчий план, а точніше головна ціль колективу на 2016 рік. Нехай Бог допоможе нам!
Женя: І скоріше приступити до концертів!)
Денис Олейников
Крок у ROCK: Коли вже згадали про концерти, то скажіть з якими українським чи іноземними гуртами ви б хотіли зіграти? І на кого в творчому плані вам хотілося б рівнятися?
Женя: Ми намагаємося бути самими собою і не рівнятися на когось. А ось досвід брати – це вже інша справа. На нас всіх вплинули такі гурти, як Queen, Led Zeppelin, Foo Fighters. В Україні, на даний момент, багато крутих гуртів. І мали б честь зіграти з кожним. Можна було б з Fontaliza чи Epolets , але зараз думаємо про інше. Головне – це випустити якісну музику.
Денис: Було б файно зіграти з The HARDKISS, SunSay, ну і, звісно ж, з Океан Ельзи, якщо виділяти саме з українських гуртів когось, ну це лише моя особиста думка. А взагалі повністю згоден з Євгеном, що мали б за честь зіграти з кожним.
Крок у ROCK: Творчість творчістю, але які ще у вас є хобі? Чим займетесь у вільний час? Можливо щось порадити цікаве нашим читачам?
Женя: Я у вільний час займаюсь музикою. Якщо це не репетиції, то підвищую свій рівень гри на гітарі або вокал. Дивлюсь якісь документальні фільми про музику. Порада одна – займайтеся любов`ю! Але тільки обережно (сміється).
Денис: Хм, цікаве питання. Особисто я займаюсь у вільний час кінематографом у всіх його аспектах та походами по різних куточках нашої мальовничої країни. Поки що так, бо грошей не так вже багато на все це, але музика є постійною складовою у всіх захопленнях, вона всюди, і це додає відчуття того, що ти живеш, а не просто існуєш! Любіть музику, любіть життя!
Крок у ROCK: Ну і тепер питання, відповідь на яке цікавить, мабуть, багатьох ваших шанувальниць: “У Вас є кохані дівчата чи можливо дружини”?))
Женя: У нашого бас-гітариста є дівчина. А я і Влад (барабанщик) поки-що вільні!)Зараз я намагаюсь всю увагу приділяти музиці. Але якщо знайдеться дівчина, яка зможе терпіти мене і мою улюблену справу, то буду тільки радий)
Денис: Ні, немає. Поки що дружини начебто не було, все це ще попереду. Повністю відкритий для відносин з файною дівчиною, яка буде зі мною розділяти кожен момент життя, і насолоджуватися ним на повну! Бо по-іншому просто не можу! Життя – це кайф!
Крок у ROCK: І, на сам кінець, що б Ви хотіли побажати читачам Крок у Рок?
Женя: Слухайте якісну музику, любіть один одного. І не бійтеся робити дурниці! Всім Рок-н-Рол!
Денис: Любіть рок і будьте з Крок у Рок!
Автор:Роман Мельник
Comments:
Коментарі відсутні