25 квітня 2015 року – цей день увійде в історію вітчизняної рок-сцени. Нові молоді гурти, що за рівнем не поступаються гуртам з багаторічним досвідом, презентація нових пісень вже давно відомих команд. Все це має ім’я — Завантаження IV.
Для ЗМІ Завантаження розпочалося набагато раніше, ніж для звичайних відвідувачів. Причиною цьому була перша метал прес-конференція в історії вітчизняного фестивального руху. Прес-конференція відбувалася в затишному приміщені на другому поверсі Event Hall KIHO, в форматі вільного спілкування. Всі учасники прес-конференції, а саме організатори фестивалю та представники гуртів АННА, Latur, Jinjer, Skinhate, -deTach-, Blame, не залишили без відповіді жодного нашого питання. Вже через півгодини склалось враження, що це не прес-конференція, а компанія старих друзів, які давно не бачилися і зібралися розповісти про своє життя, настільки затишно все проходило.
З певних причин початок фестивалю затримався. З кожною хвилиною очікування публіка розуміла одне: «Часу на розігрів не буде. Треба починати відриватися з самого початку» . І вони не помилились. Першими, традиційно, виступали гурти-переможці відбору. Багато хто дуже скептично відноситься до гуртів з відбору, але дарма. Відбір на фестиваль Завантаження – це дуже складна і сувора система, яка не допускає «неякісні» гурти до участі. А подальша система голосувань, штрафів за «накрутки» та суворе журі створює всі умови для попадання тільки кращих із кращих на фестиваль.
Отже, відкривали Завантаження одні з переможців відбору — дніпропетровський deathcore гурт Bugs Live In My Bed. На долю їм випала непроста задача, проте вони впоралися на всі 100%. З першої хвилини їх виступу в залі почався відрив у кращих фестивальних традиціях. Буквально за один-два треки гурту вдалося розкачати усіх присутніх в залі та досягти потужної віддачі публіки. Bugs Live In My Bed цілком підтвердили горде звання переможців відбору, не розчарувавши своїм виступом нікого. Наступними зайняли сцену ще одні переможці відбору — рівненський гурт Patrick Jane. Порівняно з попереднім учасником, вони грають не таку агресивну музику, що доводить, що відвідувачами фестивалю є люди з різноманітними смаками. Швидкі ритми та рухома музика розворушили навіть найбільш ледачих відвідувачів. Підсумувавши, можна сказати, що наші молоді гурти не гірші за вже відомих. Побажаємо їм подальших творчих успіхів.
Наступними розривали публіку хлопці, яких можна заслужено назвати гордістю міста Ужгород — бенд Crucify Me Gently. Хоча гурт і порівняно молодий, він вже встигнув сподобатись людям та завоювати прихильність публіки. Особливістю Crucify Me Gently можна назвати атмосферність, яка була присутня протягом усього виступу. Моментами дуже повільна, агресивна музика, в поєднанні з роботою світло-режисерів та поведінкою музикантів створює атмосферу, яку неможливо передати словами. Краще один раз відчути на собі поєднання атмосфери і відриву. На зміну ужгородським хлопцям прийшли гості з нашої чарівної столиці — Infinite Tales. Взагалі, Infinite Tales — рідкі гості у Львові, тому будь-який їх виступ — свято для львів’ян. Цього року очікування ще й підсилилось інтересом почути гурт в новому складі, без вокалістки. Пару хвилин очікування і ось вони — старі-нові Infinite Tales на сцені! Після першого треку інтригу було розвіяно, оновлений гурт набув нового звучання, потужний екстрим-вокал замінив тендітний жіночий. Улюблені хіти отримали нове життя. Ну, і як не відзначити високу якість музичного матеріалу. Як влучно зауважив ведучий фестивалю М’яч: «За цим гуртом полює багато іноземців, які бажають їх затягнути до себе». Відчувається гордість за те, що саме такий гурт є нашим, українським.
Ось так плавно ми і дійшли до середини лайн-апу. На черзі один із найцікавіших гуртів фестивалю — київські хлопці Blame. Вони заявили про себе відносно недавно, десь півроку тому, але дуже швидко почали завойовувати серця любителів якісного дез-металу. Як розповів нам на прес-конференції гітарист гурту Валерій Голуб, історія гурту охоплює набагато довший період, аніж півроку. Хлопці спочатку створювали матеріал, власний стиль, і тільки тоді, коли були всім задоволені, вони заявили про себе. Перше, що кидається у очі під час їх виступу — наявність свого власного стилю та іміджу. Зовнішній вигляд учасників гармонійно доповнює дійство, що відбувається на сцені. Пісні гурту зроблені в кращих традиціях дез-металу, проте кожен трек має щось своє, особливе, що не залишає поціновувачів важкої музики байдужими, незалежно від їх вподобань. По завершенню виступу можна сказати було одне: гурт Blame очікує велике майбутнє, чого їм власне і побажаємо.
Наступні учасники теж викликали немало обговорень — гурт Latur. Головне питання, яке цікавило прихильників, виникло після оголошення, що АННА буде учасником фестивалю. Воно звучало так: «Якщо АННА відновить свою діяльність, що буде з Latur? Невже його більше не існуватиме?». Сергій Нестеренко разом з Віктором Новосьоловим дали відповідь на це питання. Вони запевнили, що проекти Latur та Kompas існуватимуть і надалі. Не секрет, що ці проекти стали частиною їх життя. Наступною інтригою стала і сама творчість гурту. Як всім відомо, Latur поповнили свій склад людиною, що займається семплами та різними електронними примочками — Віктором, який за сумісництвом є учасником гурту АННА. І дійсно, давно відомі хіти, які вже полюбилися людьми, набули нового звучання. Також хлопці презентували два нових треки, які показали, що вони відкриті для експериментів у творчості. «Новинки» є більш важкими, вони насичені цікавими електронними експериментами, але такі ж рухливі, як і попередні.
А тим часом в залі людей ставало все більше і більше, а атмосфера свята все зростала. Звичайно, крутим гуртам — потужна віддача. Крутий фестиваль — максимальна віддача публіки.
А ці учасники, єдині закордонні гості з файного міста Брест — гурт Sciana. Музики набирають популярності в Україні все швидше і швидше, що не може не радувати. Найкраще охарактеризовує творчість гурту їх же рядки з треку Беларусь-Україна : «Мы – рок’н’рол экспэрымэнтальны.Мы – альтэрнатыва, наматвай на вус». Оскільки, в творчості гурту присутні і ліричні треки, і композиції з використанням нестандартних для рок-гурту інструментів, і більш швидкі та важкі пісня, але найголовніше, що більшість треків написано білоруською мовою. Все це поєднання і створює таке унікальне явище як Sciana. Гурт дуже чекали у Львові, тож його поява на сцені викликала бурні емоції в публіки, яка змогла знайти в їх творчості щось своє, за що вони і полюбили цей гурт. Виступ пройшов дуже успішно, люди і музиканти лишилися задоволеними і, сподіваємося, в них з’явилося бажання все частіше відвідувати нашу Неньку.
Подальшу частину лайн-апу багато хто прозвав «Марафон». Чому? Тому, що для багатьох починалася частина, в якій вони не хотіли б залишати перші ряди до самого кінця. А це, на хвилинку, 4 виступи, та ще й які! Про них зараз і поговоримо. Для наступного нашого учасника, гурту -deTach-, це Завантаження запам’ятається надовго. Хлопці встигли і місто подивитися, і на фестивалі виступити, і відвідати прес-конференцію, і навіть потрапити в міліцію за замінування відділення Нової Пошти. Коротше кажучи, поїздка на фестиваль у хлопців була вдалою. На прес-конференції -deTach- розповіли про свій успішний досвід в такій нелегкій справі, як краудфаундінг. А сам виступ хлопці вирішили доповнити невеликим костюмуванням на свій смак: хто просто нестандартно вдягнувся, а хто й спробував вдягнутися нареченою. Проте і без костюмів -deTach- завжди вміли розкачувати натовп, що вони вкотре і довели своїм виступом. З першої хвилини публіка співала, танцювала, скакала, коротше відривалася в кращих традиціях виступів -deTach-. Гуртом були зіграні як і всіма улюблені хіти, так і нові англомовні треки з майбутнього альбому. Особливо хотілося б відзначити кавер на пісню гурту Pink Floyd «The Wall (Part 2)», що сподобався людям не їх власних хітів.
Продовжимо. На черзі в нас вітчизняні зірки, всіма улюблений гурт Jinjer. Напередодні Завантаження гурт відіграв свій сольний концерт в Києві, потім з концерту рушав у дорогу і на Львів. За таку жагу виступити перед відвідувачами фестивалю, їм віддячили по-максимуму, як могли. А саме — максимальна віддача, зірвані від співів голоси, отримані в моші травми, бурхливі оплески та позитивні емоції людей. Можна багато розповідати про виступи Jinjer, але хотілося б відзначити одне. Навіть коли ти знаєш всі тексти їх пісень напам’ять, навіть коли ти вгадуєш порядок пісень — Jinjer все одно тебе здивують, змусять розворушитися під час їх виступу та зарядять енергією на довгий час.
Після потужних Jinjer настала черга не менш потужних Skinhate, відомих як батьків українського хардкору. Взагалі, виступи Skinhate славляться повним відривом у залі. Цей раз не став виключенням, навіть ті, хто економив свої сили весь фестиваль, не втрималися і нарешті розворушилися. Цього разу гурт ще й привіз з собою трошки нового матеріалу — сингл «Як Усі». Як заявили хлопці на прес-конференції, подальша їх творчість буде спрямована в тому самому руслі і вони не збираються кардинально змінювати стиль, якого дотримуються вже багато років.
Ось і настала та мить, якої всі очікували. Настала черга найбільшого діаманту, що став окрасою золотої корони під назвою Завантаження. Легенди української сцени, гурт АННА. До останньої миті трималася інтрига, у всіх зародилася крихка надія: «Невже АННА відродиться?» І тільки невелика частина присутніх на прес-конференції знала відповідь на це питання. Отже, зі слів Сергія Нестеренко та Віктора Новосьолова: «Гурт АННА відновлює свою творчу діяльність. Також буде відновлена робота над третім альбомом гурту». На початок виступу склалося враження, що всі приміщення Event Hall KIHO спустошилися, що всі відвідувачі знаходяться у залі. Кілька хвилин очікування і ось, почалося. Багато хто побоювався цього виступу, помилково вважаючи, що АННА вже «не та». Дурня це все, АННА живіше всіх живих, почала давати жару не гірше, ніж в свої кращі часи. Сприяла цьому і публіка, яка моментами так співала, що навіть перекрикувала музику! Ще б пак, АННА по праву може називатися народним гуртом, оскільки під час виступу підспівували всі, починаючи від простих відвідувачів і закінчуючи охоронцями, фотографами і ведучім. Всі ці емоції, всю цю енергію, що була присутня в залі не передати ні словами, ні фотографіями, ні навіть відео. Ці миті треба було відчути на собі. Саме такі миті і стають яскравими спогадами про видатні, історичні події.
На фестивалях останніми виступають найкращі. Так і в нашому огляді останніми будуть найкращі організатори — організатори Завантаження. Найголовнішою їх рисою є доброзичливість. Таке позитивне ставлення до відвідувачів та учасників фестивалю рідко де знайдеш. Так, для відвідувачів присутні деякі обмеження, проте вони цілком і повністю компенсуються створеними для людей умовами, ціновою політикою, лайн-апом. А найголовніше те, що організатори дослуховуються до думки людей при організації наступних фестивалів. Окремо хочу відзначити ставлення до преси. На деяких фестивалях, журналіст від відвідувача відрізняється тільки можливістю безкоштовно пройти і нікого не хвилює, як вони мають працювати. На Завантаженні все інакше. Журналіст майже прирівняний до учасника фестивалю, має практично повний доступ (усюди, крім гримерок), так ще й цього року їх і годують. Подібного ставлення ви не знайдете ніде. А все чому? Тому, що організатори вважають, що Завантаження – це чотири складові: команда фестивалю, відвідувачі, гурти та ЗМІ. Поєднання цих складових і вирізняє так сильно Завантаження між інших фестивалів. В підсумку, хотів би сказати, що організатори вкладають душу в цей фестиваль і кожен ваш позитивний відгук — це як заряд для нової батарейки. Кожне добре слово про фестиваль, кожна позитивна емоція дає їм бажання робити нове Завантаження, розвиватися самим та розвивати фестиваль. Не забувайте про це, оскільки ми всі одна велика loadfamily.
Автор: Дмитро Овсянко
Фото: Наталі Деметер
