"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

рокаш 2

ROCK-H. Зі стін консерваторії на велику рок-сцену!

Вони здивували всю Україну. Не дивлячись на свою академічну освіту, їм вдалося зачепитися на українській рок-сцені. Їхніми виступами захоплювалися Сашко Положинський, Олег Скрипка, Святослав Вакарчук. Їхня творчість настільки проста і зрозуміла, що її не можна не любити. Це та музика, яку слухають всі покоління, це той рок, який іде від серця.

Крок-у-Рок вирішив дізнатися, чим живе цей перспективний закарпатський гурт. На наші запитання відповідав керівник, автор пісень і клавішник «Рокашу» (на закарпатському діалекті «рокаш» – гурт, купа, спільнота) Віктор Янцо.

Софія Меренич:
У Вас класична освіта. У рок-музиці це досить рідкісне явище. Ваша «академічність» допомагає вам в творчості, чи навпаки доводиться викорінювати її, аби бути ближче до сучасного слухача?

Віктор Янцо:
Я в минулому піаніст, було дуже важко писати музику, тому що багато що залежало від мого технічного рівня, а це не завжди на користь музиці, тому я свідомо перестав займатися на фортепіано, щоб не віддавати перевагу техніці перед ідеєю музики. Академічна музика гарна, але, як було сказано в фільмі «Амадеус», в ній занадто багато нот, вона не доступна для загалу. Академічна музика серед музичних жанрів і напрямків – як вища математика в математичній науці. В рок музиці спочатку потрібно було забути усе, чому нас вчили в консерваторії.

Софія Меренич:
До участі в проекті «Свіжа Кров» на М1 про Вас знали тільки в вузьких колах, після нього про «Рокаш» заговорила вся Україна. Розкажіть про те, яким був гурт до участі в цьому проекті, і що змінилося після?

Віктор Янцо:
До проекту «Свіжа кров» «Рокаш» ішов стежкою всіх початківців-музикантів, не маючи чітко сформованого вектору в музиці. Ми грали в різних музичних стилях, не знаючи, чого від нас чекають, не маючи стилістичного стержня всередині. «Свіжа кров» дала нам розуміння того, що від нас хоче чути слухач, чим ми можемо бути цікаві.

Софія Меренич:
А буває таке, що хочеться знов стати звичайною людиною, щоб не впізнавали на вулицях, не полювали за автографами, не надзвонювали з приводу концертів?

Віктор Янцо:
Ні, в цій галузі всі прагнуть публічності, уваги, це ознака успіху.

Софія Меренич:
Як складаються стосунки між членами гурту? Бувають непорозуміння? Чи творчий процес завжди проходить злагоджено?

Віктор Янцо:
В минулому у нас були творчі непорозуміння, поки заняття музикою не переросло в професійну діяльність. Для комфортної роботи потрібно залишати всі свої особисті музичні амбіції за дверима репетиційної бази, критерій якості ідеї – це реакція публіки на ту чи іншу композицію.

Софія Меренич:
Ваша головна «фішка» – те, що ви співаєте не українською, не російською, не англійською, а простою народною мовою, якою розмовляють у всіх куточках Закарпаття. Ви довго шукали себе чи це рішення прийшло одразу?

Віктор Янцо:
Ні, не відразу. Ми мали сумніви, чи буде сприймати публіка наш продукт через призму мови, але нам вдалося зробити музику, яка не є чітко прив’язана до слів, а базується на музичній мові, а її розуміють всі.

Софія Меренич:
Але ж за межами Закарпаття цю мову майже не розуміють… Це не відштовхує потенційних шанувальників?

Віктор Янцо:
Ми робили експерименти в різних куточках країни і питали людей після концертів, чи не заважає їм текст сприймати музику. Висновок такий, що текст не має стосунку до «хітовості» композиції. Багато іноземних пісень стають хітами в нашій країні, незважаючи на те, що слів майже ніхто не розуміє.

Софія Меренич:
Чи є у Вас музичні кумири?

Віктор Янцо:
Так. Це Серж Танкіан.

Софія Меренич:
Яку оцінку (по 5-бальній шкалі) Ви поставили б українській музиці загалом? Чому? Кого вважаєте за найдостойніших виконавців на нашій сцені?

Віктор Янцо:
Оцінка 5, тому що всі, кого ми слухаємо, незважаючи на те, яким шляхом вони досягли успіху, показали величезну роботу і цілеспрямованість, не шкодуючи ні сил ні засобів.

Софія Меренич:
Скоро має вийти Ваш дебютний альбом. Привідкрийте завісу і розкажіть про нову платівку.

Віктор Янцо:
Альбом буде адаптований для пересічного слухача, для радіо і буде багато творчих експериментів. Це буде не те, що звучить наживо зі сцени.

Софія Меренич:
А як плануєте зустрічати Новий рік?

Віктор Янцо:
На сцені.

Софія Меренич:
Де найближчим часом можна буде побачити і послухати «Рокаш»?

Слідкуйте за оновленнями розділу «Афіша» на нашому сайті.

Софія Меренич


kyr