Житомиряни “Retro21” розповіли про свою творчість

0

За останні півроку гурт «Retro21» взяв участь в найбільших музичних заходах Житомира. Хлопці отримали «гран-прі» фестивалю «Пісенний Спас», присвячений пам’яті житомирського митця Володимира Шинкарука, відіграли низку літніх концертів, пишуть новий матеріал та починають з’являтись в ЗМІ обласного та місцевого рівнів. Днями наш журнал потрапив за лаштунки до «Retro21» перед черговим виступом в обласній бібліотеці ім. О. Ольжича, аби спитати у вокаліста Саші Календи, як змінюється їхнє життя та в якому напрямку рухається їхня творчість.

– Чи зросла популярність гурту за останній рік? В яке русло спрямована його діяльність?
– Ми граємо лише півтора року. А от за останні півроку ми стали популярнішими в Житомирі, бо граємо завжди й скрізь, нас усюди запрошують. Це логічно, що ми стаємо відомими. У соціальних мережах ми теж ведемо активну діяльність – у нас з’явилася людина, яка нам дуже допомагає, наш менеджер Катя. І це теж позитивні зміни, бо раніше ми цим не займалися. Просто грали наскільки нас вистачало.
Зараз працюємо над тим, аби поїхати в тур і показати свою творчість в інших містах.
– Ви хочете потрапити на масштабні фестивалі? Цього року наш гурт «Остров Добрых Надежд» (м. Житомир) вже потрапив на «Республіку»…
– Так, безумовно, ми хочемо доносити нашу музику на таких заходах, бо потрапили в таку собі «житомирську» рутину. Ми любимо Житомир і хочемо в ньому жити, творити, але рідне місто стало зоною комфорту, і починає просто ставати нудно. Хочеться більшого, потрібно пробувати щось нове, а отже, працювати над собою. Зараз розробляємо нову програму, аби поїхати в інші міста, тому якщо все вийде, то навесні відправимося в тур заходом України.
– А чи є в планах змінити чи урізноманітнити звучання Retro21? Додати ударну установку, електронні партії?
– У кожного музиканта є бажання експериментувати. Якщо він знаходиться в постійному стані пошуку – він буде творити і йому є куди розвиватися. Це добре, бо ти не прив’язаний до чогось одного. Але в нас уже сформувався власний стиль, і він присутній у наших композиціях, поєднує всі музичні смаки, які подобаються Retro21, а вони дуже різні. На перший погляд наші твори можуть здаватися надто простими, але якщо вдуматись у гармонії та ритми, можна знайти там щось дійсно цікаве.

Олександр Календа (Retro21)

Що стосується нових інструментів, то ми вже ставили ударну установку, бас, електронні інструменти і т. д., але то вже були «не ми», а якийсь типовий гурт. Ми зрозуміли, що наша «фішка» – це акустичне звучання, основою якого є баян, перкусія, гітара. А інші ефекти можуть лише зробити звучання густішим, над чим ми зараз і працюємо. Наразі я слухаю творчість Тома Йорка з «Radiohead», вона впливає на мене. Можливо, щось із його «обладнання» можна взяти для своїх експериментів, наприклад midi-клавіатуру.
– У вас нещодавно був масштабний сольний концерт. Як змінилося життя гурту після нього?
– Так вийшло, що в нас з’явилася нагода виступити в закладі «Каньйон». Нас запросили і ми не вагаючись погодилися. До цього вже були «сольники», але цей концерт став наймасштабнішим для нас. Атмосфера була надзвичайно теплою, і ми дякуємо всім, хто прийшов. Мабуть, вона до цих пір присутня в нашому колективі. І концерт став хорошою мотивацією, аби розвивати гурт далі. У нас тут і дим-машина, і світло яскраве, ми в центрі уваги (сміється). Розуміємо, що треба рухатися в цьому ж напрямку і далі, не стишуючи швидкості. Це не залежить від місця проведення, адже «Retro21» може з такою ж енергією виступити в будь-якому пабі.
Єдине, чим я лишився незадоволений – це стан, у якому мені довелося виступати: я прихворів перед концертом, до якого ми готувалися півтора місяця. Тому було два варіанти: або виступати з похмурим лицем і хворобливим настроєм, або «відриватись» та качати публіку. Безумовно, я вибрав другий варіант, і все пройшло неймовірно!
– У соціальних мережах пишуть, що ваш гурт – «улюбленці житомирських дівчат». Як ти до цього ставишся, чи готовий ти відповідати на питання особистого характеру?
– Ну, пишуть – то пишуть (сміється). Це все Катя (прим.-менеджер гурту), це вона створила нам таку репутацію, за що ми їй щиро дякуємо! Частково можу погодитися з цим, бо на наших концертах бачу набагато більше дівчат, ніж хлопців.
– А твоя дівчина негативно ставиться до цього?
– Думаю, ні, скоріше з розумінням. Якщо людина усвідомлює, що це мій образ, моя робота, так би мовити, то вона сприймає це цілком нормально.
– Днями вийшов закон про квоти на україномовні пісні в радіоефірах. Як ти до цього ставишся, чи це вплине позитивно на наше радіомовлення?
– Маю надію, що вплине тільки позитивно. Сьогодні, до речі, ми лунали на радіо! Особисто мені більше подобається співати українською. Якщо пишу щось російською, то для мене це має бути чимось дуже глибоким, наприклад, коли іншою мовою виразити це не можу. Але українською люблю співати і писати. Тому такий закон – це дуже великий плюс і нам, як гурту, і нашій культурі, яка розвивається в україномовному напрямку. Раніше це питання не було таким важливим, як зараз. Це питання не стало модним, це стало дуже важливим в нашому суспільстві. У мене був період, коли я писав англійською, такі собі тексти без сенсу, ми просто кричали, і це всім подобалось. А потім я зрозумів, що це не моя мова, я не виріс англомовним, не відчуваю цю мову настільки, як людина, яка народилась в англомовному суспільстві й може нею творити. Я народився в сім’ї, де спілкуються російською та українською мовами, і вирішив писати тією мовою, яку відчуваю. І такий підхід дійсно працює.

Фото взято з архіву гурту Retro21.

Автор: Андрій Микитенко


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні