Живий концерт ПНД в Дніпропетровську. Інтерв’ю з Василем Прозоровим.

0

За останні кілька років гурт ПНД вперше завітав у Дніпропетровськ з концертом. Подія відбулася 29 серпня в Махно пабі, який був переповнений слухачами гурту й фанатами творчості Василя Прозорова.

Гурт вийшов на сцену в оновленому складі, що ніяк не вплинуло на якість виконання, а тільки покращило його. Акустичний бас надав музиці ПНД ще більше неповторної виразності, хоча вона й так надзвичайно нестандартна. Тріо зі скрипки, акустичного басу й гітари народжують на світ мелодії, що переносять дух у вир емоцій та переживань, а вокал доповнює цей вир яскравими фарбами життєвого досвіду.

Дружня й щира атмосфера перебувала в залі в той вечір. Цілком різноманітні люди підспівували пісні й благали зіграти ще. І це не дивно, все ж таки ПНД доволі щирий гурт, як і його лідер Василь, з яким ми встигли поспілкуватись й задати декілька питань:

1. У скількох містах ви вже зіграли, і скільки ще плануєте відвідати?

Зараз мова про тур не йдеться. Тур, що ми запланували на осінь, трохи посунеться на післяноворічні свята. Так склалося, бо в нас зараз зміна складу й ми не встигли влітку зробити те, що було заплановано. Але цілі визначені і за осінь ми маємо зробити ще кілька пунктів, щоб після нового року поїхати в тур, і вже спланувати його повністю. А зараз, на осінь, до 5 концертів відбудеться, я думаю більше не буде, бо ми будем готуватись.

2. Який склад гурту на сьогодні?

На сьогоднішній день я − граю на акустичній гітарі, на басу – Олексій Носенко і Настя Коняєва на скрипці грає. Ще планується віолончель, але на даний момент це під питанням – виключно кадровий момент. Віолончель вже прописана в нових піснях, але через зміну складу це ускладнюється.

3. Тобто в найближчий час можна очікувати від гурту ПНД нові релізи/треки?

В нас вже є 5 нових пісень. Ще є один фіт. Заплановано також зняти три відео. Скільки з них вийде − я сказати не можу, але до одного кліпу вже йде підготовка повним ходом та найближчим часом і трек до нього запишемо. Це зовсім нова пісня, яку ми запишемо і знімемо на неї відео.

4. З ким буде фіт, якщо не секрет?

Секрет

5. Влітку ти виступав з сольною програмою чи вже з ПНД? Як вам взагалі виступати по фестивалях в такому форматі?

Виступав вже з ПНД на фестивалях Файне місто, Бандерштат та на нашому сольнику в Києві. Всі фестивалі роблять досить популярну зараз тему – лаунж сцену. Ідея гарна, а реалізація − ще досі не зовсім, бо є 2-3 сцени, а площа всієї території не досить велика, тому сцени знаходяться близько одна від одної, і доводиться грати в жорстких умовах, коли за спиною або б’є барабан, або хтось кричить. Це все дуже заважає налаштуватися та надати потрібну атмосферу. Ну це такі невдалі технічні моменти про які організатори вже зрозуміли, і я дуже сподіваюся, що на наступний рік будуть зроблені відповідні висновки.

6. Яке наразі твоє відношення до більш важкої музики? Чекати слухачам на щось подібне чи розраховувати тільки на акустичне звучання?

В нас є пару пісень, на яких вже струни ледь витримують. Ми ось з Льошкою декілька разів натякали один одному, що вже, напевно, буде в нас трохи інше звучання. Але все буде залежати від матеріалу та його кількості. Зараз нам потрібно добити і дописати заплановане на акустичний альбом, а згодом − побачимо. Не знаю наскільки важке, але електронне звучання точно має право на існування.

7. Ти зараз живеш за містом, в приватному секторі. Наскільки ця атмосфера впливає на твою творчість?

Не просто в приватному секторі, а конкретно в селі. Між селами і до найближчого міста щонайменше 10-11 км. І то, це невеличке містечко. Дуже сильно відчуваєш різницю, коли змінюєш обстановку та приїжджаєш знову в велике місто, а там починається вся ця двіжуха. Я вже говорив, що раджу людям не ганятися за матеріальними цінностями, бо коли ти будеш помирати, то не візьмеш із собою ні машину, ні будинок, ні золоту каблучку, − нічого не забереш туди. І в залежності від того, як вони будуть проживати життя…. Не будем про це. Ми всі вийшли з природи і маємо бути якнайближче до неї. І мої відновлені почуття, які природою закладені в мені, є для мене результатом цієї гармонії − любов до своєї родини, любов в принципі. Я два роки гітару в руки не брав і не знав, чи буду я взагалі грати колись ще. А потім ось вийшов у поле, голову схилив й правду написав. І почалося. Раджу, до речі, так робити, бо це впливає тільки позитивно на існування людини в цілому. Просто брати і втікати десь хоча б на вихідні, якщо немає можливості переїзду з міста.

8. Ти міг би дати якісь «стандартні» поради для молодих музикантів-початківців?

Звичайно! Не кричати просто так. Але поради – то дуже широке питання. Я думаю, що в першу чергу треба визначитися з метою, а все решта вже прийде з часом. Але в технічному плані потрібно постійно вдосконалюватись й не шкодувати часу на заняття і весь вільний час віддавати тому фаху, що ти обрав. Це навіть така загальна порада для всіх людей, не тільки для музикантів: якщо ти щось робиш − це треба робити впевнено і не опускати руки при будь-яких складнощах. Ну інколи тільки можна зробити паузу та з новими силами йти далі.

Вечір закінчився бурхливими оплесками після виконання нової пісні з кодовою назвою «Ти − жучара». Дехто був засмучений, що не почув пісню «2 акорди», але Василь натякнув, що більше не буде її грати. Врешті-решт, час змінює нас на краще.

Автор: Станіслав Потапенко
Фото: Аліна Церахто


ПНДТОЛ

Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні