Breaking News

  • Twelves. Музика – це те, чим я дихаю…

  • SmilaRockFest 2017: як це було

  • Фranko’: “Творчість – це захоплення, яке набирає обертів”

  • В Києві відбудеться перший український power-metal фестиваль

  • Zucchero – Black cat. Новий альбом відомого блюзера

Header Banner

Брати Станіслава: “Що далі, то більше перепон”

0

Зустрілися ми на фестивалі «Заліщики», який відбувався 15-16 липня в однойменному місті, тож я мав змогу поставити Володимиру і Сергію Гупалам – фронтменам і засновникам гурту “Брати Станіслава” – кілька запитань.

Для мене ви яскравий взірець гурту, який іде за своєю мрією, бо ви раптово змінили своє життя і вирішили зайнятися рок-музикою. Як це сталося? Ви одного ранку прокинулися з такою думкою і вирішили втілити  її? 

Сергій: «Відверто кажучи, так воно і відбулося. За одну секунду прийшло розуміння того, що зараз треба щось міняти. Я поїхав до Володимира додому і кажу: ”Чёрт побери! Погнали”. І, що важливо, при цьому на психологічному рівні у нас не було ніякого опору чи сумнівів».

Володимир: «Думаю, якби ми почали сумніватися, то на тому все і закінчилося б. Натомість моя думка одразу була позитивною. Якщо ж детальніше, то мрію таку плекав давно, але по-перше, вона не була чітко сформована, а по-друге, я вважав це більше юнацьким бажанням. Колись цим  зайнятися… Правильно Сергій каже, просто певної миті час настав!»

Сергій: «Сірість це трохи була припорошила, аж тут настав потрібний момент – і от вже другий рік працюємо, розвиваємось…»

 

Як можна за 2 роки досягнути того, що ви маєте? Просто є гурти, які існують значно довше і мають менше здобутків. У чому секрет?

Сергій: «Працювати не покладаючи рук. Щодня віддаватися на повну тій справі, якою займаєшся. Другий інгредієнт – це бажання. Ну і третє – терпіння. Слід ставити чітку мету і йти до неї. Хоча що далі, то краще розумієш: більшає перепон».

Володимир: «Що далі в ліс, то більше дров».

Сергій: «Навіть попри те,  що наша музика спрямована на підтримку національної ідеї, їй доводиться складно.. От принесли сингл на радіо, а нам кажуть, що то надто важка музика.

Але змінювати стиль ми не будемо, бо якщо зробимо це, то гратимемо те, що нам не до душі. Колись для нас це було хобі, але людям почало подобатися, і ми розуміємо, куди рухатися. Бачимо віддачу під час концертів, і це важливо».

 

Ви сьогодні вночі приїхали з фестивалю “Тарас Бульба”. Як вам було виступати на одному з найстаріших і найшанованіших фестивалів України?

Сергій: «Одне слово – круто! Ми пишаємося виступом на сцені такого фестивалю. І, користуючись моментом, хотілося б, найперше, подякувати людям за голоси».

Володимир: «Якби не вони, то нас там, звісно, не було б».

Сергій: «Ми змогли гідно представити Івано-Франківщину. Посіли 3 місце – бронза. Там були достойні учасники, серйозна конкуренція. І я вважаю, що серед 14 учасників мати 3 місце – це хороший результат».

Володимир: «І не менш приємно – 2 максимальні бали від справжніх динозаврів українського року».

 

Розкажіть про створення пісні “Воля”. Для мене вона, як крик душі.

Володимир: «Це відбувалося у часи буремних подій у нашій країні. Це була гола емоція. І щодо крику, нам часто про це говорять. А разом з тим кажуть, що підкуповує наша щирість. Ми намагаємося бути відвертими із собою і глядачем».

 

Розкажіть про співпрацю з «РокРадіо» і про презентацію свого синглу?

Сергій: «Ми познайомились через Інтернет, коли розсилали свої сингли. Так зародилася співпраця, дружба. Тетяна та Олег Вдовиченки на волонтерських засадах роблять величезну роботу. Їм за життя слід поставити пам’ятник. Насправді, рок не так легко поширити, бо вУкраїні  його чомусь прийнято вважати андеграундом,  а ці люди роблять все можливе і неможливе, щоб поширювати рок-музику. Ми раді з ними співпрацювати, саме в них презентували свій сингл і впевнені, що не востаннє. Це щирі люди, які вірять у те, що роблять, і я вірю, що рано чи пізно завдяки таким інтернет-ресурсам все може змінитися на краще».

 

Хто із сучасних українських гуртів Вам найближчий по духу? Чия музика найбільше подобається?

Сергій: «Якщо брати тематику, то це гурт “Кому Вниз”. Той самий “Тартак”, у них багато хороших пісень. Навіть “Татухі”, вони грають своєрідні й відверті речі, щирі та позбавлені пафосу».

Володимир: «Ще можна згадати гурт Brutto».

Сергій: «Joryj Kłoc» зараз подобається, «Тарута». Вони близькі до національної ідеї. Зараз багато хороших гуртів, нових  і старих, які варті уваги. Радує те, що музична культура отримала нове дихання. Востаннє таке було, напевно, ще у 80-90-х роках.

 

Таке запитання, не зовсім музичне, але все ж. Чому наш північний сусід ніяк не може залишити нас у спокої?

Сергій:  «По-перше, вони розуміють, що без нас вони неповноцінні. По-друге, це хворобливі амбіції їхнього так званого “лідера”, хворого на голову. Людина керує величезною країною. Країною рабів. Це гидота, яку треба гнати з України, і рано чи пізно це станеться. Треба лиш зробити так, щоб цього не повторилося. Для цього маємо згуртуватися, бо ж українців часто перемагають ті самі українці…»

 

Де грає українська пісня, там не приходить “руський мир” .

Сергій: «Однозначно. Це стосується не тільки пісні, а й мови, традиції, культури. Навколо цього і треба гуртуватися».

 

Тепер Вас чекає така рубрика, як бліц. Відповідати треба швидко, але не обов’язково коротко. Питання більш особисті і не стосуються музики.

 

Який крайній фільм дивилися?

Володимир: «Мій крайній фільм – це радше серіал – “Вікінги”. Мене дуже попер. Чекаю продовження».

Сергій: «Нічого зараз не дивлюсь».

 

А “Гру престолів” чекаєте? 

Володимир: «Не з фанатизмом, але чекаю. Звісно, подивлюсь».

 

Куди найкраще запрошувати дівчину на перше побачення?

Володимир: «Та неважливо. Якщо це щиро і є взаємна симпатія, то справді неважливо. Можна чи до парку, чи куди інде. Місце ролі не грає. Не додому – це точно (сміється)».

 

І останнє запитання. Я знаю, Ви багато подорожували. Де найгарніше місце в Україні?

Володимир: «Вважаю найближчим серцю і найцікавішим містом в Україні Полтаву, яка чомусь нагадує рідний Франківськ».

Сергій: «Мені, мабуть, Заліщики. Якщо на землі є рай, то він тут».

 

Автор: Роман Мельник


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Скасувати відповідь

Розчарування 2014

Цей рік світ приніс нам багато нового, зокрема, в нашій країні сталося багато подій. Але зараз йтиметься виключно про музику. Отже, почнемо підпалювати зади!!! 1.  ...