Час від часу нам повідомляють про чергову смерть відомого музиканта. Немає значення, старий чи молодий, здоровий чи хворий, – втрата виконавця пісень, які полонили душу, є стресом та приймається за особисту втрату.
У кожного покоління є свої ідоли та музиканти, що впливають на життя та світогляд мільйонів людей своєю творчістю, адже музика – одна з небагатьох речей, яка може приносити задоволення в будь-якому місці (у метро чи в офісі), упродовж всього життя (у дитинстві та в старості), за будь-яких обставин (у радості чи в печалі). З-поміж тисяч композицій кожен слухач знаходить улюблені, пов’язує їх з особистими моментами та переживаннями. А це – частина особистого, адже ти розділяєш емоції та почуття з творцями улюбленої музики.
От і пішов з життя Честер Беннінгтон (Linkin Park). Занадто рано, в жахливий спосіб. Мільйони сердець вмить змінили ритм, почувши цю звістку. Так само, коли дізнались про смерть Вейна Статіка (Static X), Джеффа Ханнемана (Slayer), Леммі (Motorhead)…
Легендарні гурти гранджу середини 90-х взагалі переслідує дивна «чорна смуга». Найкращі представники жанру вже покинули цей світ: Курт Кобейн (Nirvana), Скотт Вейленд (Stone Temple Pilots), Лейн Стенлі (Alice In Chains). Місяць тому до «голосів покоління» приєднався ще один грандж-ідол – Кріс Корнелл (Soundgarden). Музикантові присвоїли це звання посмертно.
Для слухачів надзвичайно важливим є розвиток улюблених гуртів. Втрата митців – це кінець творчості. Уже не буде нових альбомів, виступів, інтерв’ю та відеокліпів. Не дивно, що смерть Джона Леннона стала завершенням епохи The Beatles, Даймбега Деррела – кінцем грув-епохи Pantera. Список можна продовжувати. Тим не менш, це потрібно якось пережити.
Варто усвідомлювати, що всі виконавці – люди, незалежно від того, яких висот досягнув улюблений рок-гурт. Усі музиканти Metallica, System Of A Down, Radiohead (список продовжуйте залежно від уподобань) – прості смертні homo sapiens. Тому рано чи пізно ЗМІ нас повідомлятимуть про ще одну втрату легендарного митця, хочемо ми цього чи ні. Смерть – невід’ємна частина життя.
Мабуть, найкращий спосіб пережити втрату улюбленого рокера – прийняти новину якою вона є, змиритися з нею. Послухайте улюблені пісні гурту. Зіграйте кавери на них. Передивіться улюблений концерт та кліпи, адже митець живе доти, доки живе його творчість. Всім щастя, життя продовжується.
Автор: Андрій Микитенко
Comments:
Коментарі відсутні