Буремний Край крізь Тінь Сонця

0

Кожен слухач важкого формату музики стовідсотково хоч краєчком вуха щось чув про гурт Тінь Сонця, бо ця музична формація почала свій творчий шлях ще наприкінці минулого століття та дуже вдало продовжує ним крокувати й до сьогодні. Стиль виконання – “козацький рок” – по суті являє собою вкрай вдале поєднання важких хард-рокових й металічних рифів із фолковими мотивами.

Нещодавно ними був презентований п`ятий офіційний повноформатний альбом під назвою “Буремний край”. Щоб дати змогу слухачам оцінити майбутній альбом напередодні його виходу гурт представив широкому загалу декілька синглів з нього.

Отже, що ми маємо в результаті? Будучи порівняно новим шанувальником творчості гурту (почав їх слухати з моменту виходу “Грім в Ковальні Бога” у 2014 році), у мене не було завищених очікувань стосовно цього альбому та було дуже цікаво, в якому напрямку хлопці спрямують свою творчість після вкрай сильного альбому 2014 року. І “Буремний Край” дійсно відрізняється від попередньої роботи.

Перш за все, чути, що в складі гурту відбулися чергові зміни. Якщо відслідкувати історію Тіні Сонця, то можна побачити солідний перелік колишніх учасників. Кожен з них, звісно, привносив своє оригінальне та індивідуальне бачення у звучання команди, вимальовуючи фірмовий стиль. Це ми добре чуємо на цьому альбомі. Далися взнаки дуже різноманітні музичні смаки усіх учасників гурту. Місцями в гітарних мелодіях можна без зусиль впізнати ким саме надихались музиканти. Нікуди не зник ні драйв, ні безкомпромісний “тяж”, ні мелодійність. Радує також, що на цьому альбомі приділили більше уваги бандуристові. Грати важкі й мелодійні рифи можуть всі, а чи в багатьох є талановитий бандурист, котрий відмінно вписується у загальне звучання? Тінь Сонця вкотре успішно продемонстрували цю свою особливість. Неможливо сплутати з кимось і фірмовий голос вокаліста, його інтонації та лірику впізнає будь-хто . Будьмо відвертими: без засновника й харизматичного лідера не буде й Тіні Сонця.

Альбом однозначно сильний і вартий уваги. Але… Часом здається, що композиції дещо затягнуті й монотонні. Наприклад, якщо взяти найдовший трек “Промінь Волі”, та порівняти його з приблизно такою ж по тривалості піснею “Народна Війна” з попереднього альбому, то остання слухається значно простіше. Завдяки контрастам вона утримує цікавість від початку й до самого кінця, чого, на жаль, не скажеш про “Промінь Волі”. В ній присутні і круті рифи, і цікавий текст, але сама пісня втомлює вже на півдорозі своїм безперервним натиском. Також деякі пісні (“Ромко Живий”, “Слобожанський Рок-Н-Рол”) вибиваються з загального музичного й текстового настрою гурту, бо сприймаються якось легковажно, хоча на альбомі 2014 року пісні подібного характеру звучали й сприймались більш серйозно і “по-дорослому”.

Підсумок. Не дивлячись на мою готовність до будь-якого звучання « Буремного краю», я, як відданий слухач Тіні Сонця, трохи розчарувався. Та однозначно кілька пісень з альбому займуть почесні місця в моєму плейлисті. Так само й інші слухачі знайдуть у ньому щось особливе для себе. А які у вас думки з приводу цього альбому? Напишіть про це в коментах!

Андрій Леоненко


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Рок-гурт MISSTRES презентував дебютний альбом Butterfly

Англомовний рок-гурт зі Львова “MISSTRES” презентував свій перший повноформатний альбом під назвою “Butterfly”. Альбом став логічним завершенням довготривалої роботи у студії Jenny Records. Музиканти працювали ...