«Enchained By Darkness» – чорна меса в пору кліматичного колапсу!

0

Найкращий період слухати блек-метал – це зима! Не зважаючи, що на календарі вже весна, природа наслала на нас природний катаклізм в вигляді заметілі і це дуже гарно вписується в настрій проведеного 03.03 заходу Horror/Black Metal Gig «Enchained By Darkness». Метою проведення цієї «Чорної Меси» стало укріплення сталевих конструкцій місцевої металевої сцени та збільшення кількості концертів (за участі андеграундних окультних темних команд), які проводяться вкрай рідко в Києві.

Відкривав Horror/Black Metal Gig «Enchained By Darkness» музикант в жанрах dark ambient/drone Adrageron. Багато говорити про цей проект я не буду, оскільки стою на позиціях того, що слухати музику в жанрі ambient треба вдома, наодинці зі своїми думками.

Музика в Adrageron похмура, я б сказав тягуча, як смола, створює гнітючий настрій і підходить під концепцію івенту. Проте під час, так званого виступу Adrageron, на екрані позаду нього робилося щось.

Саме от цим ЩОСЬ я й проникся. По суті, це були короткі відеоролики Darkus Ravenus, які, наскільки я зрозумів, були показані для того, щоб затягнути відвідувачів з самого початку в атмосферу божевілля і жаху. Мені особисто сподобався ролик «Madman» («Безумец»). Не знаю чи бачив автор відео фільм «Begotten» Elias Merhige, але емоційні аналогії з цим фільмом ролик «Безумец» викликає конкретні.

Далі на сцену вийшли Berkana. Інтро, що відкривало дебютний виступ новостворених Berkana, вмить зібрало біля сцени натовп відвідувачів, які жадали наповнити свою душу штормом із людських переживань під натиском сил природи. Особисто я вважаю, що Berkana принесли з собою атмосферу безчинства північного вітру та тріску скутого льоду річок; брудної сльоти та холодних крапель весняного дощу; пісень осінніх туманів. Незважаючи на деякі проблеми зі звуком та молодий вік, Berkana справилися однозначно зі своєю місією – показати себе, як достойну нову команду на українській блек-метал сцені. Гурт Berkana був прийнятим металістами «на ура».

Я вважаю, що Berkana – це перспективний молодий гурт, який в майбутньому ще поніжить слух вибагливих слухачів.

Гурт Ungoliantha, в своїй демонічній іпостасі, який вийшов на сцену після гурту Berkana, на мою думку, належить до тієї когорти гуртів, які заклали фундамент українського блек-металу. Тому позиціонувати цей гурт, як невідому раніше формацію, немає сенсу, враховуючи його солідний вік (понад 20 років) та музичний статус. Тут будуть описані тільки мої особисті враження від концерту. Про Ungoliantha я знаю ще з 2008 року (з їх демо-альбому  «Dedicated To All Demons» 2006 р.), для мене вони були завжди другим Lucifugum-ом (в «золоту епоху» свого існування), як по текстовій, так і по музичній складовій. Досить хрестоматійний (від слова «хрестоматія») мелодійний блек-метал з симфонічними вставками. Проте, від сьогодні я відкрив, що у Ungoliantha безумовно є свої притаманні андеграундним гуртам особливості та яскраво виражений темний епатаж, який змушує слухачів знайомитися детально зі всією їх творчістю. Що я й збираюся зробити.             Про звук: важливий елемент в андеграундній музиці, в силу того, що особисто я сам не витримую криво зіграний музичний матеріал з розсинхронізованим, приглушеним чи навпаки надмірно виставленим на передній план вокалом. Звук у Ungoliantha був більш ніж відмінний. Баланс між вокалом та інструментами у гурту зберігався протягом всього концерту. Все прослуховувалось. Басовитий та хриплуватий голос вокаліста з пісні в пісню переходив то в скреготливий scream (скрім), то в високозвучний grim (грім). Гурт приділив достатньо уваги мелодіям та рифам, бо кожна наступна пісня ставала ще більше цікавою по музичному наповненні. Кавери, які музиканти виконували на концерті звучали максимально близько до оригіналу, місцями навіть краще (особливо це стосується пісні «Придавлена Упавшим Стержнем Жизни» Lucifugum).

В плані лірики і одержимості її музичної подачі – шедевр. На мою думку, Ungoliantha – це найбільш отруйний український блек-метал гурт, концентрат ненависті якого – 100 %. Відчувалося, що музиканти черпали натхнення від таких корифеїв жанру, як згадані вище вітчизняні Lucifugum, та норвежців Emperor, Darkthrone тощо.            У загальному й цілому: Ungoliantha – це мелодії, які врізаються в пам’ять, продумані тексти, вийняті з голови, а не з п’ятої точки та симфонічні вкраплення, які занурюють в темну, як безмісячна ніч, атмосферу.

Наступним на сцену вийшов гурт Depth, спочатку своєї музичної кар’єри створений як One-man-band проект Mort`a. Перед концертом я ознайомився з музикою гурту, і можу впевнено сказати, що він розвивається. З пройденим часом якість записів стала на голову вище, проект переріс в формат повноцінного гурту. А найбільшим проривом, я вважаю те, що гурту вдалося вирватися зі столичного клубу «Барви» на більш велику сцену в рамках фестивалю MHM, а на цей раз – на сцену в клубі «Теплый Ламповый».

Гурт Depth виконує ритуальний Black/Atmospheric Metal, що підтверджує зовнішній вигляд музикантів, а саме темні закриті балахони та зловіща атрибутика. Особисто я, крім традиційного атмосферного блеку почув елементи жанрів Doom та навіть DSBM, а чого очікувати не міг – то це кавер на гурт ColdWorld.

На концерті Depth презентували свій дебютний кліп, я зловив себе на думці, що його відеоряд виглядає як трейлер до exploitation movies, однозначно треба передивлятися.

Як на мене, гурт грає місцями трохи стандартний музичний матеріал, але це не знижує його цінність, оскільки розсунути рамки подібного жанру дуже важко. Хочу відзначити вокал croak scream, який переростав то в справжній гуркіт грому, то в pigsquel – він в більшій мірі зачепив мене як слухача, ніж музика.

Як писав колись в якійсь рецензії Atompunk із Neformat-у – відкритим залишається питання до читачів: скільки ще блек-метал скарбів заховано в українських андеграундних надрах?

Якщо пригадати курс музики зі школи, знаємо, що жіночий голос від природи набагато краще підходить для скрімінгу, ніж чоловічий, але чому у блекерів жінки так рідко бувають на посаді вокалістки ? Для мене відповідь лежить на поверхні – не так багато жінок слухають блек-метал. Що з себе представляє гурт NordWitch ? По суті – це подарунок для більш-менш музично розвиненого поціновувача темної музики, оскільки ключовим козирем цього гурту є жіночий екстремальний вокал, а саме глибокий guttural growl з елементами screaming (скріму). Музиканти гурту позиціонують себе як Blackened Death Metal – жанр, в якому апріорі обмаль жінок та його практично ніхто не грає в Україні. Блекових гуртів з жіночим вокалом у нас теж дуже мало, особисто я можу пригадати тільки два: Lamia Culta та Ieschure.

Протягом всього виступу у мене було фантасмагоричне відчуття, що гурт NordWitch, огортаючи зі сцени непроглядним мороком своїх спокушених слухачів, один за одним скидає їх в ще більш зловісну і чорну темряву безодні блек-металу. Пекельні тремольні програші захоплюють, все вигострене, як лезо ножа та продумане до дрібниць.

Гурт NordWitch в свій час розділяли сцену з культовоми Nargaroth, Pyogenesis, Christ Agony, Inquisition тощо. Тому музиканти здатні не тільки зберігати вірність істинним традиціям блек-металу, а й розширювати його границі, оскільки в їх текстах, крім звичної окультної жовчі, оживають як персонажі, так і цілі історії із скандинавської міфології.

Враховуючи кількість присутніх людей на заході, вірні фанати у команди давно вже є, а я надіюсь, що з кожним виступом їх число буде зростати. Після цього сету впевнено можу сказати, що на одну людину вже точно побільшало.

Для непідготовленого слухача відвідати Horror/Black Metal Gig «Enchained By Darkness» – це як з’їсти доброчесному християнину чи порядному вегану в Великий Піст шматок просмаженого rare-стейка з кров’ю всередині. До приємного жахливий Aftertaste (післясмак), будьте певні. Cлухайте блек-метал й атмосферну темну музику; їжте стейки й дивіться макарбичні відео після опівночі; ходіть на подібні концерти та діліться своїми враженнями від колекції черепів й перевернутих хрестів, зібраних вашими друзями. Окремої подяки заслуговують команди організаторів «Solux Music Management», «Агентство Незабываемых Концертов «Kiev Kills»» та адміністрація клубу «Теплый ламповый», які зробили все для того, щоб кожен із відвідувачів був задоволеним заходом (проведеним в зручному місці, в зручний час) та відчув себе учасником андеграундного кривавого побоїща під назвою «ENCHAINED BY DARKNESS».

Фото: Jurgen MetalPhotography
https://www.facebook.com/jsmetalheads
http://metalheads.xyz
Автор: Олександр Рожно (Alex Graven)


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Cheshires-Супермінор

Наприкінці березня, одеський гурт Cheshires представив світу свій четвертий альбом “Супермінор”. Ця пластинка контрастує з попередньою альбомною роботою гурту Mea Maxima, мелодійною та акустичною, своїм ...