"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

Граф – Серце в долоні. Патріотична відео-робота з Дніпропетровська.

UEOsI2TRG5A

Ким би ти не був, ким би не працював, хоч ти музикант, хоч слюсар, хоч студент чи хореограф по танцях, але одного дня ти прокидаєшся і купуєш білет в один бік, можливо, навіть не встигнувши зібрати усі необхідні речі. І ти їдеш до незнайомого тобі міста, або до родичів. І ти полишаєш свою домівку, в тебе починається «нове життя», починаються нові проблеми, з’являються нові знайомства, й ти навіть не встиг зрозуміти, що вже нема «тебе старого», а є лише віра в світле майбутнє, родина поруч і нове місто. Тяжка доля випала кожній людині, що опинилась в такій ситуації. Вони її не обирали, але їм потрібна будь-яка підтримка і віра в самих себе.

Коли ми бачимо, що коїться в країні, коли при війні наші політики б’ються за розподіл майна, а в цей час хлопці платять за це своїм життям. Коли новини по телебаченню неможливо дивитись без сліз, коли тисячам родин потрібно покинути свою домівку, бо на їх землі ворог, а сім’я з малими дітьми пакує валізи та їде за кращим життям, аби діти не бачили цього жахіття. Тож поки не настане мир у нашій країні, ми не здамося і допоможемо переселенцям з окупованих територій.

Ця важлива і актуальна тема розкривається у кліпі від музикального виконавця Олександра Мазура, під псевдонімом «Граф», що розповідає про тяжку долю однієї з таких сімей.

Олександр, що тебе спонукало до написання такої пісні?

– Ні для кого не секрет, що зараз у нас в країні йде війна, гинуть люди, багато сімей втратили свої домівки. Цим треком я хотів донести до суспільства, що у той час як ми спимо у себе вдома, в теплих ліжках, наші співвітчизники тікають у інші міста чи навіть країни, щоб вижити. Зайвий раз звернути на це увагу суспільства не є погано, на мою думку. Звісно були побоювання що людям вже остогидла ця тема. Війни, переселенців … Але це є.. І ми не можемо просто взяти й закрити очі на ці проблеми.

Хто був режисером цього кліпу? Як проходили зйомки?

– Режисером цієї роботи виступив мій беззмінний режисер та друг Олег Стахурський, який представляє відому студію «Raketa Film». З ним ми відзняли вже багато робіт, починаючи ще з 2011 року. Це «Магнит», «Бездна», «Золото нашего времени» і ще декілька робіт, які в силу різноманітних обставин так і не побачили білого світу.

Крім режисера над зйомками працювали Семен Волков, Михайло Кравець, Ілля Гнускін, Мефодій Савченко зі студій «Delineate dream» та «newwave». Зйомки тривали два дні на Південному вокзалі у Дніпропетровську. Спочатку ми узгодили всі питання і нюанси з представниками Залізниці, а потім вже приступили до роботи. Масовку набирали через інтернет. На жаль, через те, що знімали у будні й з самого ранку, багато людей не назбиралось, але ті, що прийшли відпрацювали на всі 100%. Цікавим є те, що більшість людей у кадрі – фанати місцевого футбольного клубу Дніпро. Затримок у зйомках не було, але сам процес здається інколи трохи нудним, важким та довгим.

Ця пісня з твого нового альбому? Можеш трохи про нього розповісти?

– Так, цей трек увійде у новий альбом, який буде повністю на український мові та нестиме більш важкий роковий характер. На це, в свою чергу, мене підштовхнув такий собі симбіоз проекту «ГАК» та «ЯR». Це мої інші проекти. Зараз є багато ідей, багато думок. Маю намір все це втілити в життя у недалекому майбутньому.

А чи був ти колись з концертом на Донбасі? Як тебе там зустрічали?

– Я був з концертами на Донбасі. Це був невеличкий концерт у спорт-барі «СВОЙ» де я, будучи фанатом Дніпра, співав та читав для фанатів Шахтаря. І ви знаєте, у той день мене просили виконати неофіційний гімн Дніпра, який я написав ще у далекому 2009- ому. І я виконав. Була дуже добра атмосфера. Мене там добре прийняли й добре провели. І ще я був там у «Чикаго» спеціальним гостем на концерті Руставелі. Ми там тоді вперше виконали наш трек «Бездна». Там також мене зустрічали з оваціями та піднятими руками. У мене досі є книга Рустама з його підписом, датою та назвою міста Донецьк.

Цим кліпом ти звертаєш увагу суспільства на проблеми переселенців. Як, на твою думку, можна найефективніше вирішити ці проблеми?

– Наскільки мені відомо, держава зараз дає безкоштовне житло людям по мірі можливості, але цього замало. У цих же людей зовсім нічого немає. На мій погляд, краще б держава витрачала гроші на житло та компенсації постраждалим, а не на перейменування вулиць та міст.

До уваги. Повна відео-робота.

Автор: Німенко Максим

  • Tweet