"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

Гурт Postsense

UlpiUjYv6kM

Привіт! Сьогодні я хочу розповісти Вам про український альтернативний музичний проект Postsense. Зізнаюся, я фанат альтернативного року з різними цікавими домішками, тому цей гурт став для мене відкриттям. Тож читайте далі коротко про його історію і власне музику.

Виник цей гурт у  місті Біла Церква в далекому 2007 році, проте свою  активну діяльність розпочав лише на початку 2008 року. За час свого існування Postsense встиг зіграти на багатьох фестивалях. Серед них Мазепа Фест (2009),  Крок Вперед (2008), Бандерштадт (2009)  та інші, в тому числі й у якості хедлайнерів. У 2009 році проект був відзначений на  фестивалі «Червона рута», де взяв приз глядацьких симпатій.

У 2011 році виходить  дебютний альбом Postsense «Пити по краплі». Робота над ним тривала рік і сім місяців, в процесі запису брали участь як постійні, так і запрошені музиканти. Для виконання вокалу була запрошена співачка Вероніка Самандас. Продюсуванням проекту займався Євген Павлюковський.

На початку 2012-го,виходить новий сингл Postsense «За вікном», а в  2013 році музиканти презентують  дебютний відеокліп на пісню «Що ж то, мамо, за дерево».

У 2014 та 2015 роках Postsense співпрацює гуртом DomRa та джазовою співачкою Лаурою Марті. У результаті цієї співпраці ми  побачили два нових сингли «Тополя» та «Existence».

До дебютного альбому гурту ввійшли 8 треків. Пісня  “Атакуєте” починається тихо і спокійно, а далі більше й більше набирає сили. Слова лунають все голосніше, у них явно чується протест. Протест проти суспільства і нав’язування його волі всім, хто цього не бажає.

Потроху п’єте наші мізки.
Послухай! Це не твоє —
Знайти в чернетках, що повинно
Згоріти, як протест.

Наступна пісня називається “L.y.n.ch” (красномовна назва, чи не так?). Стилістично нагадує попередню, проте відвертіша і звук дещо “важчий”. А ще мені тут дуже сподобався голос вокалістки. Звучить вона не гірше Емі Лі чи Шарон ден Адель.

А ось пісня “Аргумент ” з цього альбому мені, мабуть, найближча  по духу. Схоже, що музиканти з Postsense, як і я, недолюблюють дешеві серіали і брехливі шоу.

Ось рядки з їхньої пісні:

Приватне сміття із шоу – реалій,
Штучне кохання з телесеріалів,
М’якенька канапа, і ти в їхніх лапах
Повільно вбиваєш у голову цвяха.

З назви наступної пісні “Інструмент” можна подумати, що пісня про якийсь музичний інструмент. Але ні, під “інструментом” розуміють усіх нас. Ми пішаки в іграх “сильних світу цього”.  Але пішаки можуть перетворитися на будь-яку фігуру, коли доходять до краю ігровою дошки. Тому хай “королі” про це пам’ятають.

Пісня “ Чорний текст” мене лякає назвою, проте вона лірична, ніжна і мила водночас. Хочеться пригорнути вокалістку й заспокоїти.

А ось пісня “Досить” звучить, як наказ.

Досить!
Залиште нас у власних снах,
Досить!
Вже досить.
Політикою руйнуєте прекрасне,
Ніхто не пам’ятає як втекти…

Остання пісня цього альбому “Беретта” названа, мабуть, на честь славнозвісної зброї. Вона одна з найпотужніших у цьому альбомі (такий собі десерт). У ній автор розмірковує про швидкоплинність життя і можливості раптової смерті…

А зараз поговоримо про чотири сингли, які написав гурт. Перший “За вікном” є продовженням останньої пісні альбому. У ньому музиканти порушують тему людського існування і сенсу життя. Звучання нагадало мені найкращі зразки закордонних треків у подібному стилі. І, зізнаюся, я цю пісню переслухав щонайменше 20 разів.

Пісню “ Що ж то мамо за дерево” можна відзначити за прекрасне і своєрідне народницьке виконання із сучасним цікавим оранжуруванням. Пісня розповідає про те, як важко чекати свого коханого і що, мабуть, взагалі краще не кохати, бо це приносить тільки страждання. Також композиція наповнена любов’ю до рідного краю і його історії. Атмосферне відео це лише підкреслює і доповнює.
Схожа на неї “Тополя” – це пісня на відомий вірш Тараса Шевченка. Вона частково перегукується з темою попереднього синглу, проте тут лунає автентичний український спів, доповнений легкими музичними мотивами, які змушують тіло і розум розслаблятися й знаходити внутрішню рівновагу.

А ось “Existence” є досить оригінальною і незвичайною роботою для гурту. Це суміш музики в стилі “танго” і прекрасного голосу українсько-вірменської джазової співачки Лаури Марті. Пісню можна переслуховувати довго, якщо не вічно. Тут переплітаються мотиви Латинської Америки – батьківщини танго й джазу ну і ,звичайно, українські народні наспіви, що видається нам “вибуховою сумішшю”.

Автор:Роман Мельник

  • Tweet