Інтерв’ю з гуртом May Of Sorrow

0

Доброго дня, шановні читачі! Другого березня я відвідав концерт, присвячений чотириріччю полтавської команди May Of Sorrow і мені пощастило взяти інтерв’ю у Ярослава Латуненко(далі Ярослав Л.) – гітариста May Of Sorrow, Ярослава Вербового(далі Ярослав В.) – вокаліста May Of Sorrow та Нікіти Карчевського( далі Нікіта К.) – драмера May Of Sorrow. Я дуже вдячний їм за той час, який вони мені виділили та за допомогу у створенні інтерв’ю. Приємного читання! ;)

КРОК У ROCK: – Як би Вас попросили описати Ваш гурт декільком словами, як би Ви це зробили?

Ярослав В: – Як би ми описали музику? Хм… Можна краще(сміється). Або «лентяї».
Ярослав Л: – Або «Ярік Латуненко крутий чувак.»(сміється).
Обидва Ярослави: – Насправді, це дуже складне питання. Ми подумаємо над цим питанням.
Нікіта К: – У першу чергу, ми – найкращі друзі. І ми намагаємося писати музику, яка відображає наші емоції та події, котрі відбулися у нашому житті.

КРОК У ROCK: – Як би у Вас була можливість провести 48 годин з будь-яким музикантом(живим, або мертвим), кого б Ви обрали?

Ярослав Вербовий пожартував настільки смішно, що ми просто не маємо права відправити це в ефір. ;)
Ярослав Латуненко, у свою чергу, обрав гурт Linkin Park і інший Ярослав разом із Нікітою були «вимушені» погодитися з цим вибором. Нікіта також волів провести час із Леді Гага.

КРОК У ROCK: – Яким 2-3 колективам ви віддаєте перевагу у прослуховуванні у вільний час?

Ярослав Л: – Для мене це Linkin Park – мій улюблений гурт. Потім Bullet For My Valentine. І, нарешті, третя моя улюблена група – As I Lay Dying.
Ярослав В: – Я повністю згоден із Ярославом, мені тут додати нічого.
Нікіта К: – Я також повністю згоден із Ярославом. Хочу лише додати, що зараз я особливо часто слухаю новий альбом Bring Me The Horizon.

КРОК У ROCK: – Якщо б у Вас була можливість обрати будь-які колективи і вирушити із ними в тур, кого б Ви обрали і по якому маршруту поїхали б?

Ярослав Л: – Звісно ж, коли йде розмова про тур і про його вибір…Найкраще, що може бути – світовий тур! І музиканти світового рівня, байдуже хто, ті ж Linkin Park, Metallica
Ярослав В: – Я знову погоджуюся!
Нікіта К: – Найголовніше – у Європу або в США. До тих гуртів можна ще додати тих же
Bring Me The Horizon або As I Lay Dying.

КРОК У ROCK: – Якщо б вам дали виступити на будь якій рок-сцені, яку б ви обрали?

Ярослав Л: – Rock Am Ring!
Ярослав В: – Rock Am Ring!
Нікіта К: – Rock Am Ring!
Ярослав Л: – Взагалі, на мою думку, найкращі площадки – фестивалі, що проводяться влітку.

КРОК У ROCK: – Можете, будь ласка, розповісти будь-яку смішну історію із життя гурту.

Ярослав Л: – У нас кожного дня трапляються якісь смішні історії., але щоб якусь розповісти…Ми самі по собі такі, у нас постійно щось відбувається.
Ярослав В: – Наприклад, ми раніше з Нікітою часто билися(сміється). Раптом що, то я в нього мікрофоном кидався. Можливо, це не смішно, але особисто мене це дуже смішить.
Ярослав Л: – Конфліктні смішні ситуації.
Ярослав В: – Ну не знаю, ми одного разу забули наш мерч у маршрутці, а потім ми через три дні в «Києві» раптово зустріли водія тієї маршрутки і він нам коробки повертав. Можливо це не смішно, але дуже приємно.
Ярослав Л: – Кожного дня, саме тому якусь одну виділити важко.
Ярослав В: – Одного разу Нікіта під час запису розмовляв із людиною, котра нас записувала, не через мікрофон, а через колонку.
Ярослав Л: – Ми самі по собі смішні люди. Тільки дивишся – вже смішно.

КРОК У ROCK: – А про найдивніший випадок на Вашому концерті можеш розповісти?

Ярослав Л: – Найдивніші випадки трапляються на кожному концерті. Коли ми граємо, у нас по програмі 10 пісень, а нам після 6 говорять: «Чуваки, усе, часу немає.» Ось це найдивніше.
Ярослав В: – Ні, не цей. Найдивніше те, що на кожному концерті ми думаємо: «Дідько, ми так круто граємо!» А насправді такаааа фігня(сміється). А ще, був дуже крутий випадок, у Кривому Розі. Ми приїхали і нас повинна була приютити дівчина…Як же її звали?
Ярослав Л: – Ліза?
Ярослав В: – Не важливо. Ну, дівчина. Нам сказали, як її звуть і що у неї великі цицьки(сміється). І ми, у чужому, невідомому нам, місті, не знаємо, куди нам йти.
Ярослав Л: – І до нас під час концерту постійно приставала дівчина…
Ярослав В: – З великими цицьками, але вона була настільки страшна, що це не піддається поясненню. Я сподіваюсь, що вона це не прочитає(сміється). Я їй і кажу: «Нас тут повинна приютити одна дівчина.» І вона така: «Це я, це я!» А я тоді стояв на сцені і такий у мікрофон: «*****!» Ми потім намагалися заморозитися усіма способами, щоб до неї не потрапити. Ще був класний момент на концерті у Хмельницьку. Дівчина постійно падала перед сценою і я її впіймав рукою прямо за цицьки(сміється).
Нікіта К: – На одному з наших концертів хлопець зробив дівчині пропозицію руки і серця. Звісно ж, це приємна дивина, не на кожному концерті таке буває.
Ярослав В: – Я думав, що все було нормально, але коли він спускався, він впав зі сцени. А там сцена висока – метри три. Ну, я думаю з ним зараз усе в порядку.

КРОК У ROCK: – Коли ви мандруєте в турах, як Ви себе розважаєте?

Ярослав В: – Ми ніколи не подорожуємо в турах! Тому що ми лентяї і даємо лише невеличкі концерти.
Ярослав Л: – П’ємо!
Ярослав В: – Граємо у інтелектуальні ігри(сміється).
Ярослав Л: – Та ну, я жартую, звісно ж. Як у усі нормальні люди – розмовляємо, кричимо на увесь плацкарт.
Ярослав В: – Тобто, в принципі, усе адекватно. Частіше за все ми розважаємося сном.
Ярослав Л: – Тааак, сном взагалі круто розважатися.
Ярослав В: – У будь-яку пору доби можна поспати.
Ярослав Л: – Порозважатися, так би мовити.

КРОК У ROCK: – Чи є у Вас якісь особливі ритуали, як Ви збираєтеся з думками перед концертом?

Ярослав В: – Ну, я їх постійно уламую по 50гр коньяку «для хоробрості». Іноді цей уламується. Я маю на увазі Ярослава.
Ярослав Л: – Справді, бувають такі концерти. Останній наш концерт був у «Бінго», я дуже нервував, і мені дійсно прийшлося випити з Ярославом. А взагалі, особисто мені, вистачає того, що я цілий день думаю: «Блін, хоч б не залажати, нормально виступити.» Ми цілий день ходимо, настроюємося. А потім перед концертом обіймаємося, ділимося позитивною енергією. Головне – не пити. Трошки можна, але не напиватися дуже сильно – ні.

КРОК У ROCK: – Чи є у Вас якісь талісмани, котрі постійно із Вами?

Ярослав В: – Нікіта!(Сміється.)
Ярослав Л: – До того у всіх нас були медальйони, але всі їх «просрали», окрім нас двох(обидва Ярослави все ще оберігають ці медальйони). Отже, у кого є медальйон – той і дає інтерв’ю. Немає медальйона – немає зв’язків з прессою.

КРОК У ROCK: – Тобто, у Вас – медальйони, а у всіх інших – Нікіта, так?

Ярослав Л: – Ну, ми тоді всім купили по медальйончику. Він нагадує нам про группу, що потрібно працювати, не розслаблятися.
Ярослав В: – Тому що ти не один, від тебе залежить ще 4 людини.
Ярослав Л: – Ось такі у нас медальйони.
Ярослав В: – Були.

КРОК У ROCK: – Які у Вас плани на найближче майбутнє, у двух словах, якщо можна?

Ярослав Л: – Хочемо за літо записати альбом і поїхати восени у якийсь тур. І зняти який гарний кліп.
Ярослав В: – Своїми силами зняти.

КРОК У ROCK: – І наостанок, побажайте чого-небудь нашим читачам.

Ярослав В: – Читайте, читайте, і ще раз читайте!
Ярослав Л: – В нас є така пісня «Never Give Up», вони як раз про те, що не потрібно зупинятися та здаватися.
Ярослав В: – А потрібно читати, читати, і ще раз читати! А якщо будете багато читати, то будете розумними, гарними. Щоб Ваше життя було завжди цікавим.

Автор: Микола Буняк


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні