Інтерв`ю з вокалістом гурту «Not Clean Head»

0

Сьогодні ми вирішили знайти нову жертву для наших розпитувань. З прискіпливістю “НКВС” ми дісталися до вокаліста «Not Clean Head» – Тараса Герелюка. Що ж розповість нам цей блюзовий хардрокер? :)

Чи є в Україні сприятливий грунт для розвитку молодих гуртів?

Я думаю що є, бо українська музика розвивається дуууже повільно, але впевнено. Про це можна судити, згадуючи хоча б 2007-2008 роки ( я тоді лише почав слухати рок-музику), коли на великі рок-фестивалі в Україні приїжджали 1-2 тисячі відвідувачів, і основний контингент складали різні панки, металісти й інші “субкультурні елементи”. Зараз же для класних фестивалів не проблема зібрати по 10-15 тисяч слухачів, а той більше, при чому найрізноманітніших вікових та соціальних категорій (старші люди, сім’ї з дітьми і т.д.). Як на мене, це свідчить про те, що люди стали значно вікритішими до сприйняття якісного музичного продукту, а це хороший стимул для розвитку музики.

Інша справа, що платити за музику, як це відбувається на Заході, люди в нас поки що не готові, а доки цього не буде, молодим виконавцям у нас завжди буде важко розкрутитись й заявити про себе.
Але, я думаю, що перспективи на майбутнє хороші.

Чому багато молодих виконавців, тільки но пізнавши солодкий плід слави, припиняють рєпати та самоудосконалюватися, і падають у шалений вир розваг?

Мені важко судити про те, бо це ще поки не моя історія. Але я думаю, що це індивідуальна штука, показник особистих пріоритетів. Бо одні починають займатися музикою, бо ловлять кайф від самого процесу створення музики, а інші наперед бачать перед собою власні фан-клуби і стадіони, які скандують його музику. В розумних мірах амбіції – це не погано, але без любові до музики, в будь-якому випадку, рано чи пізно будь-кому набридне невпинно репетирувати й почнеться «забивання», а популярніть та завищена самооцінка тільки сприятиме цьому. Адже рок-музика ─ це не тільки концерти і сейшни, а й величезна кількість вкладеної праці та бажання.

Яке твоє особисте ставлення до алкоголю? Це руйнівна сила чи допоміжна функція?

У мене двояке ставлення. З одного боку, алкоголь – це досить руйнівний фактор. По-перше він шкідливий фізично, по-друге він впливає на психіку.

Але з іншого боку.. Хоче того хтось, чи не хоче, але алкоголь давно став невід’ємною частиною рок-культури. Величезна кількість геніальних пісень була написана під алкогольним сп’янінням, величезна кількість класних пісень йому присвячені. Без алкоголю величезного пласту рок-музики, можливо, взагалі б не було. І я не вийняток, інколи це сприяє творчості, до того ж часто він буває до-біса смачним 

Одним словом, повністю розділити алкоголь і рок давно вже неможливо, проте, якщо ним грамотно користуватись, він може стати корисним інструментом на благо культури.

Безперечною проблемою є безкультурність, натовпи обриганів, які на концертах напиваються і починають творити якийсь хаос. Але тут проблема не в алкоголі, а в головах людей, тому заборона алкоголю буде лише лікуванням симптомів, але аж ніяк не вирішенням проблеми.

Автор: Юля Кіщук


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні