Legenda Folium – своєрідний виклик для української сцени

0

Свою творчість Legenda Folium характеризують як своєрідний сплав агресії та мелодійності у поєднанні з неперевершеною атмосферою. Симбіоз альтернативної музики з елементам Trance, House та EDM (Electronic Dance Music). Наша журналістка поспілкувався з фронтменом Іллею Саєнко про діяльність рок-гурту, плани на майбутнє та перспективи розвитку сучасної української музики.

КуР: Привіт. Найперше питання, яке хвилює багатьох шанувальників. Що означає словосполучення «Legenda Folium»? Чому Ви обрали саме таку назву?
Icey: Legenda Folium – це своєрідний виклик для української сцени, щоб довести, що в Україні є не тільки якісна тяжка музика, а й альтернатива, показати, що є така хороша тенденція, коли люди прагнуть створювати щось нове. Ми були одні із перших, хто використовував елементи електроніки у своїй творчості. Хочеться робити те, чого в Україні ще не робили і, мені здається, що в нас це добре виходить. Щодо назви, то відразу була абревіатура «LF», тобто мені як фану Linkin Park подобались такі поєднання літер. Перше слово повинно було бути співзвучним на всіх мовах, а з другим так вийшло. Взагалі вважаю, що назва це не головне.

КуР: За період існування гурту відбулися значні зміни у його складі, і лише Ви залишаєтесь постійним учасником. Як ці зміни впливають на творчий процес?
Icey: Дуже впливають. У нашій країні надзвичайно тяжкі умови для музикантів, коли заняття музикою, по-перше, вимагає ресурсів, а по-друге, самовіддачі. І подивімося правді в очі: наші люди не дуже працелюбні. Наприклад, наш перший барабанник був китайцем . Коли ти починаєш спілкуватися з іноземцями, то виявляється, що в них кардинально інший підхід. Вони ніби беруть участь у змаганні «хто кращий», а наші музиканти не завжди готові подібне витримати.
Можу сказати, що в гурті було 4 учасники, а всі інші були або разовими, або сесійними. Знайти музиканта, який має певні навички і не вважає себе рок-зіркою, вкрай складно. Ми завжди співпрацюємо з цікавими людьми, ділимося досвідом та отримуємо новий. Іноді люди неправильно розуміють, чому учасники приходять і йдуть. Ми часто беремо людину на певний період, коли відправляємося в тур, виступаємо, а потім я розумію, що все, і на цьому наші шляхи розходяться.
Надзвичайно прикро, що ми відстаємо від світової музичної культури років так на 15 і знаходити людей, які б хотіли бути тенденцією нового звучання, важко, тому що за нами ще залишилось кліше пострадянської музики. Немає бажання працювати з тими, хто йде за трендами. Наприклад, у 2007 році у нас були емо, а в 2011-12 до нас докотився джент, котрий був вже давно популярним. Зазвичай людям цікаво розважатись, випивати, грати в рок-зірку, і вони забувають, що музика, перш за все, – це творчість, розвиток самого себе. У будь-якому разі, зміни приносять щось нове та цікаве.

КуР: Цього року Legenda Folium були частими гостями найкращих фестивалів країни («Тарас Бульба», «Файне Місто», Respublica FEST та інших). Які залишились враження?
Icey: Так, були і гарні враження, і не дуже. Надзвичайно класно показав себе фестиваль «Файне Місто». Хотілось би відзначити діяльність техніків, персоналу, які виконували свою роботу, на справді гарному рівні. Мало того, що все минуло ідеально за таймінгом, всі гурти виступали вчасно, і звук був на рівні. Ми залишились задоволені. Погано показав себе у цьому році фестиваль «Тарас Бульба», на якому нас запросили на головну сцену. Рівень організації та обладнання бажає кращого.
А ось фестиваль Drive for life fest приємно здивував, хоча він і був більш технічного спрямування, ніж музичного. Нам довелось відкривати майже половину всіх фестивалів. І це неймовірне відчуття, коли ти виходиш, а під сценою стоїть там чоловік 50, і вже після другої пісні слухачів більше тисячі, коли ти можеш зібрати людей з усіх куточків фесту та просто обійняти їх своєю музикою. Це дуже класно! Я взагалі у захваті від цього літа!

КуР: Після закінчення фестивального літа Ви говорили, що настав час зайнятись новим матеріалом. Яким Ви бачите новий альбом?
Icey: Багато матеріалу, який просто-на-просто пропадає, тому що ми намагаємося стежити за всіма музичними тенденціями, новинками обладнання. І виходить, що написав, підготував, відклав – а воно вже і не актуально, та і собі не подобається. І пісня потрапляє у великий ящик, де вже лежить купа інших.
Нова пісня буде записана і в оригіналі, і в акустиці. Думаю, що станеться це найближчого місяця.

КуР: Чи можна очікувати ліричних та ніжних композицій?
Icey: Відкрию таємницю, що маємо близько 30 повільних та романтичних пісень, але вони не виходять у світ, тому що у моєму житті відбувається стільки речей та ситуацій, а остання подія (смерть Честера Беннінгтона) взагалі вибила із колії. Я написав трек, котрий присвятив йому, але ще не публікував його. Він чекає свого часу, тому що не хочу приєднуватися до цього хайпу. Так буває, що як тільки музикант помирає, всі раптово починають його слухати та любити.
Лірики дуже багато, і я намагаюсь виплеснути всі свої проблеми та біль у музику, тому поки що вона виходить такою. Мені здається, коли в мене все буде добре, я перестану писати та створювати новий матеріал. Зникне джерело натхнення, коли внутрішня боротьба припиниться.

КуР: Гурт має відеороботу на пісню My Space. Що за історія закладена в його основу? Чому саме зомбі?
Icey: Це був 2013 рік, і зомбі мали неабияку популярність. Починаючи з 80-років, вони завжди в тренді. І наше відео було приурочено до виходу нового сезону серіалу «Ходячі мерці». Взагалі, кліп показує, що нічого хорошого не станеться. Постійний оптимізм та романтика перетинаються з жорстокою реальністю, а м’який куплет та агресивний приспів це підкреслюють. У нас було 4 варіанти як може закінчитися ця історія і ми вирішили не зупинятися на хеппі-ендові. Сумний фінал найбільше відповідав текстові та настрою композиції.

КуР: Яким би міг бути щасливий кінець історії в апокаліптичному світі, який Ви зобразили у своєму відео?
Icey: Мабуть, це було б масове зцілення і всі були б щасливі, але це нудно. Взагалі, вся наша музика просякнута певним духом боротьби із самим собою і бажанням вірити у щось краще, але реальність ставить нас у жорсткі рамки. Сподіватися, що все буде добре, марно, треба для цього щось робити.

КуР: Ви також анонсували, що хотіли б відзняти відео на акустичну версію якоїсь пісні. Яка композиція, на Ваш погляд, найкраще підходить для цього? Коли чекати на нове відео?
Icey: У нас є варіанти кількох треків, але я не стану розкривати всі карти, тільки скажу, що ми вже почали працювати над цим і пісня, яка ляже в основу нового відео, – з нового альбому і добре всім відома.

КуР: Legenda Folium має демо-версію пісні «Що ти чуєш?». Чи плануєте записувати ще матеріал українською мовою?
Icey: У 2011 році ми випустили перший демо-альбом, котрий, як нам здавалось, ми почистили з Інтернету. Там також був трек New Union, який згодом увійшов до ЕР Inject. Цей запис повинен був дати нам зрозуміти, як ми будемо звучати українською мовою, і виявилося, що кепсько. Пісня «Що ти чуєш?» – це творчий порив, вибух емоцій та почуттів. Ми думали про те, щоб записати ще пісні рідною мовою, але на сьогодні це стало так модно, що ми принципово не будемо цього робити. Legenda Folium не підтримує псевдопатріотизм, коли всі гурти перейшли на українську мову і таким чином намагаються привернути увагу до себе. Я вважаю, що творчість не повинна переплітатися із політикою.

КуР: Нещодавно Ви відкрили рок-клуб у Харкові. Як виникла ідея створити подібний заклад і чи можна сказати, що мрія здійснилась?
Icey: Зараз це музичний клуб LF Club, де всі охочі музиканти можуть організувати концерт і отримати максимально якісну організацію заходів. Поїздивши турами по Україні, надивившись на це все, я зрозумів, які заклади необхідні нашій країні. І це місця для проведення невеликих концертів для гуртів-початківців, для таких музикантів, якими колись були ми у 2013 році.
Звичайно, у Харкові багато місць, де можна було б виступити, але мало, де б хотілося. Маємо бажання організувати певне музичне ком’юніті, тому що в Україні з цим незначні проблеми. Музикант музиканту не зовсім друг чи брат. Мені дуже сподобалось, коли на Drive for life fest у мене порвалася струна і злетів датчик, а з-за сцени підійшов не знайомий мені чоловік і запропонував свою гітару. Це було настільки несподівано, що я нічого не встиг йому сказати. Саме про це я й кажу, коли підтримка музикантів відчувається миттєво і грошова винагорода відходить на другий план.
Можу з упевненістю сказати, що моя мрія здійснюється!

Фото: Стіна пам’яті Честера Беннінгтона у “LF Club”

КуР: Величезний вплив на становлення та розвиток Вашої творчості мав гурт Linkin Park. 16 вересня у Вашому клубі відбувся вечір пам’яті Честера Беннінгтона. Що можеш сказати?
Icey: Це була можливість розповісти людям, що я відчуваю, підтримати тих, хто також переживає, поспілкуватися з тими, кому потрібна підтримка. Самотність – це та річ, яка врізається у нашу підсвідомість, не дає спокійно спати, душить нас і просто вбиває зсередини. Тому було важливо зрозуміти, що ми не одні і є ті, кому також важко, як і нам. Обурює, коли музиканти з трагічної події, яка шокувала світ, намагаються мати зиск. У підготовці до концерту ми зіткнулися з тим, що людям було важливіше заробити, ніж просто вшанувати героя поколінь. Соромно!
Шанувальники Linkin Park з усієї України мали змогу вшанувати пам’ять музиканта, який своєю творчістю змінив життя багатьох людей, а також зробив мене тим, ким я є зараз. Ми створили стіну, присвячену Честеру Беннінгтону, і кожен охочий міг вилити свої думки та переживання на папір. Я підтримую зв’язок із дружиною рокера Таліндою Беннінгтон, і вона знає, що в нашій країні також пам’ятають її чоловіка.
Це було наше найкраще шоу! Я вдячний кожному, хто був у цей вечір поряд!

КуР: Як організатор концертів та досвідчений музикант Ви знаєте багато молодих, але хороших гуртів. Кого можете порадити послухати нашим читачам?
Icey: На жаль, нікого. Тому що я мало спілкуюся з українськими виконавцями і намагаюсь більше запозичити досвіду у європейських музикантів. На мою думку, гурти-початківці повинні самі пройти цей шлях знизу догори з усіма поганими концертами, маленькими клубами тощо. Якось було таке, що, приїхавши на концерт до Дніпра, ми виявили, що наш організатор відпочиває і розважається в іншому місті.
Можу лише порадити всім гуртам, які тільки починають, щоб вони відповідально ставилися до своєї діяльності, спостерігали за професіоналами своєї справи та намагалися створювати якісний матеріал. Наприклад, наш гурт зібрався у 2011 році, а вперше про себе ми заявили в 2013 з першим ЕР та кліпом. Два роки ми проводили у щоденній підготовці. Хороші справи швидко не робляться.

І питання, які не стосуються творчості.

КуР: Що порадиш почитати?
Icey: Нещодавно перечитував «Зіркового метелика» Бернара Вербера. Рекомендую всім для прочитання. Мені здається, що було би доцільно додати цей твір до шкільної програми. Впевнений, що будь-яка людина отримає надзвичайне задоволення від цієї книги. Взагалі, можу порадити багато творів цього автора: «Імперія ангелів», «Мурахи», «Танатонавти».

КуР: Найгарніше місто України, куди, на твою думку, хочеться повертатися?
Icey: Надзвичайний та чарівний Львів. Мені дуже подобається на Західній Україні. Цього року ми там бували доволі частенько і встигли познайомитись із великою кількістю міст – кожне залишило приємні враження.

КуР: Куди піти з дівчиною на перше побачення, окрім Вашого концерту?
Icey: Я завжди кличу дівчат на перше побачення прогулятися по парку. Мені цікаво дізнатися, яка вона людина, щоб зрозуміти, чи варто продовжувати спілкування. Тим більше, Харків настільки дивовижне місто, що з цим не виникає жодних проблем.

Фото: Icey

КуР: І питання, яке, здається, Ви чуєте найчастіше : скільки ж років Icey?
Icey: Справді, мені часто ставлять таке запитання, але на нього я не стану давати відповідь. Це мій маленький секретик))

КуР: Побажання читачам.
Icey: Ніколи не зупиняйтесь на шляху до своєї мети, крокуйте впевнено вперед і саме тоді ваші мрії обов’язково здійсняться. Не забувайте насолоджуватись кожним днем і цінити митті, проведені з рідними, тому що життя прекрасне і яскраве!

Марина Чупис | Команда Крок у РОК


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Український ню-метал ч2

Як і обіцяв, ми повернулися до ню-металічних українських гуртів. ТОЛ Щоб довго не розписувати, скажу лише те, що значення цього гурту для України, таке ж, ...