Мій Батько П’є

0

«Мій Батько П’є» – гурт, який пропагує здоровий спосіб життя й виступає проти алкоголю та цигарок. Не часто можна знайти команду з такими поглядами на ці речі.

Їхня історія розпочалася в далекому 2000-ому році в Рівному. Минуло всього 4 дні після першої репетиції, а гурт вже дає свій дебютний концерт. Стиль виконання банди на той час нагадував «краст-панк» (похідна форма хардкор-панку; йому властиві важкі металеві рифи, швидкий темп, агресивний та недбалий стиль гри, для лірики характерні теми війни, деспотизму влади, анархізму). Самі учасники не обмежували себе певними стильовими рамками. Назва ж гурту, за їхніми словами, не мала б дивувати людей, які живуть у країні, де в кожного третього батько випиває.

Після декількох концертів банда розпалася. Возз’єднання відбулось у 2004-му році вже дещо іншим складом. Ініціаторами цього стали вокаліст та гітарист «Пікачу» та басист «Кукурудзик». До них приєднався новий барабанщик та сесійний гітарист.

Нові люди – нові ідеї. В оновленому складі гурт записав 4 пісні й відіграв декілька концертів. Стиль також змінювався: від краст-панку перейшов до Hardcorе’ового звучання. У 2005 році гурт покинув барабанщик та сесійний гітарист. Цього разу хлопці не припиняють свою музичну діяльність і вирішують знайти заміну тим, хто покинув колектив.

У 2006 році в гурт приходить новий ударник. Згодом, того ж таки року, на роль вокаліста фронтмен «Пікачу» запрошує «М’яча». Восени між учасниками гурту виникає конфлікт, у результаті якого йде барабанщик. Після пошуків нового музиканта до колективу приєднується другий гітарист «Вмикач», який приводить із собою нового ударника. 29 грудня 2006 року відбувається перший виступ гурту на фестивалі «Курок» в оновленому складі. Концерт за концертом, гурт стає все більш зіграним і записує повноцінний демо-альбом. Навесні 2011 року «М’яч» покидає бенд. Місце вокаліста посідає гітарист «Пікачу».

У 2012 році світ побачив повноформатний альбом під назвою «Дуже Добре». В альбомі 12 композицій, його стиль можна охарактеризувати як «Hatecore» – більш агресивний різновид хардкору, де лірика наповнена ненавистю, яка в поєднанні з емоційним вокалом повинна передавати це відчуття (ненависть) слухачеві.

У 2014 році гурт випускає кавер-версію української народної пісні «Ой у лузі червона калина», у 2015-му пісню «Ubey The Giants», а у 2016-му – «Немає в революції кінця». У лютому 2016 року гурт випускає відео на пісню «Ubey The Giants».

Вартим уваги є підтримка колективом руху «Straight edge» (українською – Чітка межа). Це відгалуження панк-хардкор культури, яке виступає проти вживання алкоголю, наркотиків, цигарок, за розбірливість у статевих зв’язках (щоб не ходити наліво і направо). У 2006-му році, за три тижні після того, як на вокал був прийнятий «М’яч», гурт організував акцію «Зупинимо рекламу смерті», присвячену забороні рекламування міськими білбордами тютюнових та алкогольних виробів. В одному з інтерв’ю вокаліст гурту заявив: «Невже люди не розуміють, що вживання спритного чи куріння шкодить їх здоров’ю? Вони витрачають на це гроші для того, щоб завдати шкоди своєму організму. Здається, не так вже й багато це все коштує, але компанії-виробники за сприяння держави заробляють мільйони на втраченому здоров’ї людей».

Тексти пісень змушують людей задуматися, відкрити очі та почати критично ставитися до реалій нашого життя. Хтось таки мусить це робити, не співати ж всім про квіточки та зіроньки на небі в той час, як крім цього є куди важливіші речі. Деякі пісні просякнуті ненавистю до продажних політиків (як-от композиція «Ubey The Giants»), пісня «Ти один» каже слухачеві, що попри відомий вислів «Один у полі не воїн», будь-хто може ним стати і нести за собою зміни, вийти із системи, яку нав’язали людям, адже головне – воля, і чим вона сильніша, тим більше зможе змінити.

В альбомі «Дуже добре» на вас чекатиме приємний сюрприз (якщо ви захочете його послухати). Вас зачарують дві спокійні інструментальні композиції, які контрастують з агресивними рифами. Вони виконують роль своєрідної перерви між озвученим у піснях життєвим безладом та підготовкою до наступної порції адреналіну. Після перших трьох композицій заспокоїть нерви, пробереться у вашу свідомість і міцно там засяде мелодія пісні «Без свідомості», а після трьох наступних під крапельки літнього дощу та рокотання грому вас зачарує звучання гітар з пісні «Алергія» в акустичному виконанні.

Закінчити цю статтю хотілося б цитатою гурту: «По совісті і честі живи!!! По законам живуть лише раби!!!».

Автор: Роман Олексин | Крок у ROCK


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Garage Rock School – Birthday Festival vol.5

«Концерт у двох словах – дуже хороша річ. Приємно, що є люди, яким не байдуже, які намагаються робити щось для музики в нашій країні, а ...