Вчора, з приємним “предчувствием”, я відправилася на презентацію альбому українського гурту Mirium. Забігаючи наперед скажу, що якщо мене попросять охарактеризувати все те, що було на презентації одним словом, то це буде “сімейно”, все було по-сімейному тепло. Цьому сприяло, як і вибір локації, а саме арт-паб “Бочка” на Подолі, так і велика кількість друзів, знайомих учасників гурту, що прийшли підтримати їх.
Не дивлячись на те, що початок було оголошено на 17:00, зал так й не оживав стуками барабанів або гомоном гітар. Затримка була через те, що ще не всі музиканти приїхали, а тому зал, де проходитиме презентація, відкриють лише о 18. Тут вже все було дотримано з точністю до секунди.
Спустившись на 0-вий поверх, ведучий, гітарист гурту “Летаргія”, такий великий дядько, що моментально привертає до себе увагу, вже вітав всіх присутніх. Проте увага одразу розсіялася, і на мою думку, це було через те, що зал був заповнений не людьми, а столиками за якими сиділи люди повністю зайняті своєю справою: поїданням та випиванням, що і в подальшому негативно вплине на заплановану програму.
І так, дійство почалося! Відкривали вечір молоді, я б сказала – маленькі, ” Wild Shadows”.
Хлопці зіграли кавери на пісні відомих гуртів. Однозначно, вони виділялись на фоні уже досвідчених гуртів, що продовжили вечір, проте хлопці трималися на рівні. Мою прихильність вони отримали не лише за гру, а й за юний вік та маленького, миловидного вокаліста. Невтримавшись я дещо поспілкувалась з хлопцями (ну дуже був мені цікавий вік, і я була здивована дізнавшись правду. Відкривати карти не буду, та і хлопцям не раджу, лише скажу, що найстаршому – 14). Гурт існує не так давно, з серпня місяця, проте це вже 5-тий виступ на їх рахунку. Цікаво, що в ньому грає син вокалістки Mirium, здогадаєтесь який із них?
Дуже хорошим ходом організаторів було проведення конкурсів в період зміни гуртів на сцені, та налаштування їх інструментів. Це б мало дещо розворушити аудиторію, але виявилось, що не так легко відірвати людей від їх келихів. Тому активними були лише ближні до сцени люди. А грали у “Вгадай мелодію”, за кожну правильну відповідь отримували “міріумчик”. Хлопчина, що зібрав їх найбільше отримав приємний подарунок – альбом “Предчувствие”.
Наступними на сцену вийшли “Mirratal” , молодий гурт, що грає symphonic power metal, і грають таки чудово, я вам скажу.
Приємним сюрпризом, для мене, було виконання композиції “Voland”, написаної для фільму “Майстер і Маргарита”, дуже хороший звук, віддача і мурашки по шкірі.
І знову на сцені зміна музикантів, а у нас конкурс. Цього разу ми граємось у “Караоке” і не якесь там на майдані, а у караоке по- Міріумськи. І що я хочу сказати: у Міріум найскромніші фанати, адже довгенько їх довелося закликати на сцену.
Переможця визначено, приз вручено, музиканти готові. Зустрічаємо Gothic Doom Metal гурт “I Miss My Death”. Поєднання неймовірного жіночого сопрано та чоловічого гроулу. Аристократичні манери, витримка, це все заворожує.
Останній конкурс для справжніх знавців творчості та біографії гурту, завдяки якому присутні дізнались (а хто і так знав) цікаві факти із життя музикантів.
І ось, нарешті, перед нами довгоочікуваний “Mirium”. Одразу біля сцени побільшало люду і залунали гучні оплески. Приємно було бачити дійсно щасливі обличчя, постійно усміхнену вокалістку та зосереджених музикантів.
Спілкування артистів з залом було не лише “артист” – “слухач”, але і “друг”-“друг”, хоча інколи цієї дружби було забагато. Звичайно, що кожен музикант радий бачити у себе на виступі знайомих, а тим більше на презентації альбому, це нереально велика і необхідна підтримка. Проте у даному, конкретному випадку ця тонка грань була порушена і моментами утворювався балаган. І тут немає чиєїсь вини, просто людям, слухачам, друзям потрібно мати повагу до артиста, що знаходиться на сцені.
Що стосується альбому, має він назву “Предчувствие” (рос.), або як переклала українською Іванна Єрьоміна (вокал) “Чуйка”. Містить він 10 треків, 4 з яких україномовні, та 11-й бонусний трек, кавер на Рамштайн. Обкладинка досить мінімалістична, чорно-біла і загадкова, як і сама назва альбому. Що ж таке передчувають музиканти, а?
Отож всі присутні оцінили старання гурту, особливо Дмитра Лободи,який так старався, так старався, що аж барабан порвав! Заміна була здійснена з надзвичайною швидкістю, проте хлопчина в тільняшці (був там такий) таки встиг “встряти” на сцену і порозпитувати артистів про те, як багато значить для них цей альбом. Артем Кравченко ( бас) зізнався, що має відношення до створення лише до двох пісень, в свою чергу Станіслав Мельник(гітара) порівняв вихід альбому з народженням дитини, трошки переношеної (ну не вклались в дев’ять місяців). Такий він рідний, дорогий і очікуваний для гурту, даний альбом.
Бажаю гурту творчої наснаги, креативу та багато таких же “діточок” у майбутньому! Також хочеться висловити великий респект гурту Міріум, оскільки презентація альбому була благодійним дійством, а всі виручені кошти підуть на лікування бійців із зони АТО. Також між виступами гуртів було зачитано петицію про обмеження дій та заборону трансляції на українських телеканалах певних російських гуртів, що підтримали агресивні дії що до України, яку можна було підписати на протязі всього вечора. В загальному, я повторюсь, все було по-сімейному тепло та затишно. А якщо і були якісь “мінуси”, то хіба вони важливі коли є тепла атмосфера та хороша музика?
-
Tweet
