Сказати, що фестиваль був організований на «вищому рівні» – не сказати нічого. Тому я копну глибше. Багато чого можу сказати в першу чергу про наметове містечко. Організовано добре. Охорона, розетки, питна вода, дрова. Ніхто чужий не пройде. Організатори постарались вибратися з калябані «обриган фесту». І їм це вдалось. У другу чергу, хочу відмітити відбір гуртів. На фестивалі з конкурсантів були тільки варті уваги гурти. Хедлайнери на висоті. Приїхали і не просто відіграли заплачені їм гроші,а й зарядили людей енергією рок-музики. Багато чого можна сказати й про людей, які приїхали на це все подивитись і зарядитись позитивом до наступного фестивалю. Особисто я зі своєю компанією приїхала без наметів, каріматів, фактично без грошей. Народ не пошкодував місця в палатці та мівіни з ковбасою. В наметовому були і свої легенди, назви яких зрозуміють тільки «свої»: Струдель, «Вбивця», ну і, звісно, цей мужик з зеленими патами. «Та чого ти переживаєш за свій зовнішній вигляд? Тут всі свої!» – от таке я особисто чула, коли йшла з наметового до сцени. Справді, на території «вільного духу» всі свої. Я поспілкувалась з представниками груп-дипломантів, і от що я від них почула:
Legenda Folium, Артур Гернер, друге місце:
На ТБ ездим уже 3й год, в первый раз когда мы поехали на фестиваль, он ещё был бесплатный и проходил на сцене в центре города, затем его перенесли на стадион. Людей от этого стало меньше, но сама организация и престиж фестиваля выросли.В принципе я считаю решение перенести фестиваль на стадион является правильным так, как люди которые действительно слушают хорошую музыку, любят отрываться и тусить, спокойно могут заплатить сотню за 3х дневный фестиваль и благодаря этому организаторы привозят уже более крутых хэдлайнеров, ставят более крутую аппаратуру и организовывают мероприятие более серьёзно.Что касается этого года, то мы изначально ехали побеждать. Подготовка заняла очень много времени, начиная от репетиций в плане звука, заканчивая хореографией и костюмами. На ТБ 2013 хоть людей было и не настолько много как ожидалось, но это были люди которые очень сильно нас поддерживали, ощущалась их энергетика, которая предавала нам силы, и все 3и дня мы выходили на сцену и заряжались этой энергией и отдавали свою, от этого получался некий синтез.Не в один из 3х дней фестиваля мы так и не успели провести саунд-чек, так как было много команд, и мало времени. Отстраивать звук приходилось прямо перед выступлением на сцене, но на удивление всё получилось как нельзя лучше. Приехали домой полные впечатлений и радости. Долгое время болело всё тело, но сейчас всё ок, готовимся к съёмкам клипа и снова трудимся над материалом.
YouCrane, Сергій Анісенко, Гран-прі:
Ми приїхали на фестиваль вперше за дуже багато років і були приємно вражені.
Правильная організація, великий простір стадіону, різні заклади зі смачною їжею та кавою – все це не може не радувати. Навколо – позитивні і привітні люди, які зараджали нас своєю енергією.
Дуже сподобалося як був побудований саме музичний процес – майже ніяких затримок, все за розкладом – таке рідко буває. Очікуючи своєї черги та вже після виступів ми кльово провели час разом з іншими музикантами та технічним персоналом. Доречі, окрема подяка за надзвичайно крутий звук та аппарат, грати на сцені Тараса Бульби було абсолютною насолодою.
Можу тільки побажати не зупинятися і рости далі, хочеться бачити там все більше і більше людей, позитивних та відкритих, щоб можна було з ними ділитися своєю музикою і настроєм.
Ще раз велика подяка всім, хто був залучений до організації та проведення цього фестивалю, всім іншим командам, членам журі та слухачам, які нас підтримували, або ж просто були присутні там.
Дикі Серцем, Роман Милян, дипломант:
Щодо фестивальної атмосфери, то тут все на 12 балів, не було зовсім якоїсь нитки конкуренції серед гуртів, всі знайомилися, гуляли, слухали один одного, пили і набирались досвіду, це дуже круто. Фестиваль сам по собі відчувається вже на високому рівні, нема “трупів” біля сцени.
Якщо говорити про виступ, то ми ним повністю задоволені. Серед всіх команд ми здається звучали найлегше, але це нам і подобалось. Ми маємо важкі рокові пісні, але суть була показати себе такими які ми є. Дуже раді величезній підтримці слухачів, було дуже приємно коли я бачив що люди знають слова пісень і підказують яку пісню далі грати, це дуже круто і піднімає настрій всій команді.
FarInHate, Олександр Себестьянович, перше місце:
Враження від фестивалю лише найприємніші! Ми повернулись не з пустими руками, отримали чимало корисного досвіду, зустрілись з давніми друзями з інших груп (особливий респект групі DASH!), та провели чудово всі три дні разом. Крім того, це був гарний старт нашого липневого фестивального туру (Тарас Бульба, Вудсток Україна, ФайнеМісто, Підкамінь, ФранкоФест), який дав нам достатній заряд енергії, щоб провести наступні концерти вдало. Шкода, що приїхало так мало людей. Фестиваль цього року дуже порадував організацією, кожен отримав всі необхідні умови для чудового відпочинку. Сподіваємось, невдовзі все зміниться і «Тарас Бульба» за своєю відвідуваністю вирветься в лідери серед всіх українських фестивалів, існуючих на сьогоднішній день.
На фесті веселили ранкові підйоми після кожного з фестивальних днів та працівниці гуртожитку, в який селили всіх учасників, які завжди були «раді» нашому поверненню з концерту в 1.00-2.00 години ночі. А ще нам дуже сподобався «комунізм» в одному з закладів міста Дубно, де можна було за 10 гривень нагодувати пів групи.
Як вже ви здогадались з цих слів, гурти були дуже задоволені фестивалем. А от у хедлайнерів була трохи інша думка. Я розмовляла тільки з двома представниками гуртів-хедлайнерів, але їх позиція була мені більш ніж зрозуміла:
Владислав Рильський, Morphine Suffering, хедлайнер першого дня.
К сожаления не было возможности услышать всех конкурсантов, так как по приезду мы пообедали и решили отдохнуть с дороги хотя бы пару часов!
Из тех кого успех услышать могу выделить только «LegendaFolium», они были яркими и звучали качественно!
Доверяю заслуженому и опытному жюри, уверен они всех правильно рассудили!
Впечатление о фестивале положительные! Атмосфера рока летала в воздухе, все было организованнно, слаженно и четко кроме пары моментов связанных с временем, но такое часто бывает и это не криминал! Единственную группу которую я не понял, была Атрактор, что это было и о чем он пел я абсолютно не понял! Мы выступали после Stigmat*ы, а должно все было быть наоборот, Stigmata мощный хедлайнер и не удивительно что народ ждал только их.Нам было приятно в очередной раз с ними отыграть на одной сцене и пообщаться.
Нас это не задело, обратного пути у нас не было, были те, кто долго ждали нас и мы отдавали всех себя.
Проте, представник одного з гуртів вразив мене своєю лаконічністю. Догадайтесь, що ж це за гурт?
Остап Молявко, JOHN GÄLT, хедлайнери другого дня.
Отметили Борщ, остальное практически не слышали, т.к. все время бухали, а в воскресенье рано уехали. Организация – идеальная, лучшее мероприятиеиз тех, на которых мы играли. Впечатления от Бульбы – только положительные.
От такі от справи, Бульбівці і не Бульбівці. Тим, хто не був на Бульбі – ПІДНІМАЙТЕ СВОЇ ЛІНИВІ ДУПИ І ПОЇХАЛИ НА ЗАХІД. ДОСИТЬ ВЖЕ ПРОТИРАТИ СРАКУ ЗА ЗОМБОЯЩИКОМ.
З коханням, добром і металлом, Ніка Сухар.
