Перші квіточки, що пробиваються крізь зимову кригу. Так можна описати музику гурту ТОЇА. Цікавий та тендітний інді, як й його вокалістка – Стасія Смолянкіна. Власне, з нею ми зараз й познайомимось.
Як давно ви існуєте й що встигли накоїти? :)
Існуємо ми з осені 2014 року, а концерти почали давати лише у лютому 2015. Вже встигли відкатати два тури Україною: спочатку повним складом, а потім ─ піано-тур на підтримку альбому, який найближчим часом плануємо випустити. Минулого літа нам пощастило стати учасниками кількох крутих фестивалів, серед яких щирий український БерезівБандерФест, Одеський Вишиванковий фестиваль до Дня Незалежності та найджазовіший українский фестиваль ДжазКоктебель. Нереально крутий досвід. Цього літа плануємо також помандрувати фестами України, а може і далі вирвемося. Хто знає.
Ви виступали закордоном? Де саме?
За кордоном ще не довелось виступати, але плануємо вийти на міжнародний рівень. Плани у нас наполеонівські.
Чи відрізняються чимось ваші слухачі в залежності від того, де вам доводиться виступати?
В кожному місті й кожному закладі слухачі досить різні. Мені здається, справа не в місці навіть, а в людях. Всі ми різні. І кожен із нас – індивідуальність… Але музика – це те , що нас єднає. І це прекрасно.
Наскільки близька вам рідна українська мова?
Я народилася в російськомовному регіоні нашої країни, але рідну мову вивчала з дитячого садочка. Українська лінгвістична гімназія також залишила свій відбиток, як у знанні мови , так і в ставленні до неї… Та і до Батьківщини в цілому. В моїй школі з учнів виховували патріотів, може навіть надто сильно старалися. Багато до чого дитячий розум ще не готовий. Але любов до країни і до народу вчителі в нас все ж виховали, і , що головне , навчили не ототожнювати поняття “країни” і “держави”, “влади ” і “політики”, відрізняти “патріотизм” від “ідолопоклоніння”.
Які мультиплікаційні фільми вам подобаються більше за все?
Особисто мені до вподоби класичні Діснеївські мультики… типу “Красуні і чудовиська”, “Попелюшки”, але і сучасні, від Піксар наприклад, теж вважаю крутими. “Монстри на канікулах”, обидві частини.. умора… можна реготати до коліків в животі. Але в топі завжди лишиться неперевершений Тім Бьортон з його моторошним і неповторним стилем: “Труп нареченої”, “Вінсент”,”Жах перед Різдвом”, “Кораліна” та “Макі і Мері”.
“Кожен дорослий це велика дитина”. Згодні з цим?
Звісно. Але всеодно ця дитина відповідальна за свої вчинки й рано чи пізно настає той вік, коли під маминою спідницею вже не сховаєшся, хоча в кожного – це досить різний вік, точніше він настає в різний час. Іноді просто треба дозволити собі подуркувати, а потім знов ставати серйозними дядями і тьотями.
Побажання нашим читачам.
В житті найголовніше, як на мене, завжди шукати цікаве й врешті-решт знаходити. Не зупиняйтеся на досягнутому і вимагайте від себе більшого, але не зациклюйтеся лише на чомусь одному. Треба гарно працювати, гарно відпочивати та вміти правильно розподіляти між цим свій час. Намагайтеся оточувати себе лише тими речами, подіями і людьми, які роблять вас щасливими, і робіть щасливими їх: не забувайте телефонувати мамі, даруйте квіти просто так, всміхніться людині в метро і не жалкуйте про минуле, але не живіть сугубо на перспективи майбутнього. Минуле вже було. Майбутнє надто туманне і невідоме. Життя-це те , що відбувається тут і зараз, тож живіть. Просто живіть.
Comments:
Коментарі відсутні