Winter Mass II в маси!

0

Ніяк не зберусь підрахувати, скільки разів на моїй пам’яті було нарікань на вітчизняний андеграунд. Хтось зауважує, що українська сцена затісна для неосяжного розмаїття жанрів, хтось звертає увагу на недостатню освіченість населення, яке хлібом не годуй, дай досхочу відвідати концерти популярних гуртів, ніж їх менш відомих «колег по цеху».

Ситуація погіршується, мовляв, ще й тим, що культура прослуховування музики в Україні розвинута ні на йоту – швидко (а, головне, безкоштовно) можна прослухати альбом в соцмережі, ніж купляти його на офіційному сайті чи на фізичному носії. Така постановка питання почала хвилювати не тільки музикантів, які намагаються поширити свої творіння, а й завсідників «андеграундних движух» та фестів, на яких можна сповна насолодитись творчістю невизнаних, проте не менш талановитих команд. Можна скільки завгодно сварити український андеграунд, обговорювати його представників, та проблема від пустих слів навряд чи вирішиться. Потрібен стимул, щоб щось змінити, рішучий крок та стальна витримка, щоб організувати щось дійсно грандіозне та довгоочікуване.

Цим (дозволю собі трішки попоетизувати дійсність) теплим променем світла у зимовій холоднечі стала новина про суботній Winter Mass II, який відбувся у столичному клубі BINGO. Завдяки копіткій праці київського гурту Stoned Jesus та лейблу «ІншаМузика», було організоване справжнє магічне психоделіко-стонеро-дум дійство, оздоблене прогресивним пост-металом та психоделічним нойзом. Таке різномаїття жанрів підкреслило мету організаторів: познайомити слухачів з творчістю молодих, проте перспективних команд, створити лампову сімейну атмосферу та надати можливість гуртам проявити себе, а поціновувачам вітчизняної сцени – обмінятись емоціями, враженнями та власним сприйняттям музики.

Варто відзначити, що організаторам вдалось втілити таку мету навіть не на сто, а на двісті відсотків. Все було продумано до найменших деталей; потужніший лайн-ап, вдалий саунд, злагоджена робота кожного працівника закладу – все це становило незабутню атмосферу магії, виняткового явища, яке варто чекати цілий рік. Вечір майорів новими музичними відкриттями: зізнаюсь, на значній кількості гуртів я була вперше, і навіть не очікувала настільки сильної віддачі музикантів. Зимова Меса стала унікальним дійством, принесла з собою новий (у порівнянні з минулорічним досвідом) склад учасників та вдвічі більшу аудиторію. У величезному натовпі слухачів (чи, доречніше було б сказати, глядачів) було відчутно загальне збудження перед довгоочікуваним виступом гуртів, усіх хвилювало питання, чи повторить Меса минулорічний успіх та чи виправдають усі сподівання музиканти.

Winter Mass II повинен послугувати вдалим прикладом згуртованості вітчизняних команд, їхньому бажанню бути почутими. Адже велика кількість таких діамантів спроможна похвалитись цікавим звуком, впізнаваною манерою та повною віддачею. Ось якими яскравими спалахами осяялась Зимова Меса і які таланти подарувала допитливим меломанам.

 

Ethereal Riffian

Напрочуд цікавим початком вечору стали київські думові шамани Ethereal Riffian та їхня нетривіальна музика, яка спроможна піднести до небес. За 4 роки існування Ріффіани здобули репутацію однієї з найзагадковіших команд, тож не дивно, що на відкриття фестивалю зібралось чимало прихильників думу, аби наживо оцінити ту містичну атмосферу та поглинути всю красу та глибину звуку. До того ж, виступ Ethereal Riffian – явище дійсно унікальне, адже гурт за всю історію існування дав більше концертів за кордоном, ніж на рідних теренах. 24 січня на Winter Mass II був презентований матеріал з другого лонгплею “Aeonian” – цікаві, глибокі композиції проникали у свідомість, а відеоряд з захоплюючими арт-інсталяціями та влучними філософськими фразами на тлі змінних ландшафтів доповнювали і конкретизували музику, прикрашали атмосферу та моделювали концепт виступу. Сакральність священнодійства підкреслювали тягучі рифи, медитативний вокал, дим та рідкі спалахи світла. Заради такого яскравого відкриття фестивалю, в якому втілилось поєднання потужної енергетики, ейфорії та стану свободи, варто було прийти навіть за годину до початку. А тим, кого з якихось причин виступ Ethereal Riffian не вразив (цікаво, чи є такі), раджу глибше ознайомитись з концептуальною складовою другого альбому, втіленою в окремій книзі (!) англійською мовою, яка справді варта уваги.

lfoZ8ucU1CE

 

Mother Witch & Dead Water Ghosts

За п’ять хвилин швидкої перерви, віддавши всі гроші на мерч-стенді та дещо відійшовши від Ріффіанів, я була готова почути наступну команду, яка теж своїм повноформатником стала своєрідним відкриттям 2014 року. До речі, для одеської формації Mother Witch & Dead Water Ghosts виступ на великому київському майданчику був дебютним, тож кияни мали змогу першими оцінити думових музикантів у дії. Приглушене езотерічне звучання, рідкі блюзові соло та неспішний жіночий вокал, який хвилює свідомість та вводить в транс. Хочете пізнати усі таїнства сектантства, почути вітчизняну суміш окультних Ghosts, думових Blood Ceremony та Jex Thoth – зверніть увагу на Mother Witch & Dead Water Ghosts, які, сподіваюсь, ще неодноразово порадують своїми живими виступами та новими композиціями, одна з яких вже пролунала на Зимовій Месі.

Fu9BwJT2E1g

 

Heralds

Організатори, певно, дотримувались певної послідовності в розкладі виступів: до свого перфомансу готується третя команда, яку мало хто чув наживо. Гурт з Дніпропетровську, єдиний представник важкенького прогресивного пост-металу на фестивалі, Heralds, вже встиг заінтригувати своїм дебютним міні-альбомом, презентованим за пару днів до Меси. Тріо запропонували слухачам ексклюзивну прем’єра матеріалу з ЕРішки та навіть кавер на великих експериментаторів Melvins та їхню «Dr. Mule». Публіка напрочуд тепло прийняла музикантів, відчувалось пожвавлення: під сценою зібралось численна кількість людей, дехто навіть спробував влаштувати слеми, серкл-піти. Енергетика музикантів вражає, свіжий звук, ядрені барабанні партії та дозований екстрим-вокал характеризують гурт як один з найкращих прикладів молодих команд. Так тримати!

3UFzp72RnIs

 

 

Somali Yacht Club

Відверто зізнаюсь: наступний гурт я готувалась почути з найбільшим очікуванням, величезну роль у чому зіграла новенька ЕРішка «The Sun», яка міцно засіла як в щоденному плейлісті, так і в голові. Львівському тріо Somali Yacht Club вдалось привнести у фестиваль ту теплу та сонячну атмосферу спокою, виваженості. Виступ пройшов на якісно новому рівні, у плані майстерності навіть нема до чого прискіпатись. Львівським адептам потужного звуку вдалось поєднати у структурованих тривалих треках пост-металічні риффовки й психоделічні елементи, басові соло та м’який приємний вокал. Виступ пройшов немов на одному диханні – поверніть ті «Loom», «Sun», «Up in the Sky»,  «Sightwaster», аби ще раз відчути глибину кожної композиції.

RXLZLZjsc9c

 

Bomg

Можна одразу ж сміливо відкинути будь-які асоціації, які з’являються при прослуховуванні наступного гурту. Провінційно-привабливий київський квартет Bomg – дійсно, неповторне та унікальне явище, яке колись стрясало концертні майданчики. І нехай стрясає двома треками, проте, головне, якими! Майже двадцятихвилинні полотна, під час виконання яких на сцені відбувалось щось зовсім божевільне – какофонічний хаос швидко змінювався спокійною спейс-панахидою, концентрована епічність, розлита у пляшки монолітного думу, та вінтажність у повному її розумінні не відпускала публіку ще довго, змушуючи з інтересом спостерігати, що ж коїться з вокалістом. Зануритись у ковдру, битись в скаженому припадку та хвацько витанцьовувати зрозумілі тільки йому шаманські танці з бубном? Чом би й ні, аби відобразити всю атмосферу чумного небуття, гідну тільки справжніх майстрів своєї справи.

c6r_AyYKdBE

 

Pree Tone

Найтерплячішим та найстійкішим відкриються усе відлуння нойз-року та druggaze психоделії. Саме час трішки пошуміти та оцінити наживо останню молоду команду в лайн-апі Зимової Меси. Однак, юний вік команди Pree Tone не став перешкодою у плідній праці та успішній співпраці з відомими лейблами. Вочевидь, гурт у своєму творчому наробку вирішив переплюнути самого Френка Заппу, випустивши аж три ЕР, що для молодої команди, звичайно, поважно. До того ж, в кожній новій роботі наявні нові елементи, які урізноманітнюють звучання попереднього. На Зимовій Месі Pree Tone теж наробили багато шуму, дисгармонічні композиції, пронизливі ноти та психоделічні прожилки – такими компонентами характеризується ця незрозуміла, проте цікава команда. Pree Tone грамотно розбавили жанрову палітру учасників Winter Mass II, стали гучним фінальним акордом та гідним завершенням фестивалю.

G7uS8_PsxQA

Автор: Олександра Пономаренко
Фотографії: Олександр Попенко
Більше фото: ось тут


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Свіже повітря від ДМЦ. Вінниця

Зі старим репертуаром, але із новими силами ДМЦ завітали у нашу рідну Вінницю. Приймав хлопців улюблений всіма Royal Pub. Публіка була позитивно налаштована і у ...