“Жадан та Собаки в космосі” знову привезли до Львова ска-панк, і якщо ви думаєте, що ні перший, ні другі вже нічим вас особливо здивувати не можуть, то ви глибоко помиляєтесь. Концерт, що пройшов 7 лютого у клубі “Пікассо”, показав нам дещо іншого Жадана- уважного і розкутішого, ніж зазвичай.
Поет і громадський діяч, автор романів “Депеш Мод” та “Anarchy in Ukr” не завжди грав із харківським гуртом, та багато хто про це, на жаль, забуває. Наче віддаючи належне музикантам, Сергій Жадан вийшов на сцену, привітався з публікою та запропонував подивитися півгодинний документальний фільм про історію гурту на завбачливо виставленому екрані над сценою. Втім, деякі технічні проблеми змусили вийти на сцену гітариста гурту і запитати: “Що робимо? Дивимось далі чи граємо вже?”, і аплодисментами натовп дав однозначну відповідь.
І почався ска-панк.
Спочатку “Інтро”, потім декілька беззаперечних хітів із нової платівки “Бийся за неї”, на презентації якої львів’яни мали змогу побувати у рамках цьогорічного Літературного Форуму. “Бюджет” та “Безробітні” розповідають нам про жорстокі реалії життя- втім, про це розповідає більша частина літератури Жадана. Тоді- “Країна” і “Бийся за неї”- ніжні композиції, переповнені любов’ю до Батьківщини.
Не забули “Жадан і Собаки” й про колишніх харківських очільників, Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна- щодо першого, Жадан запевняє, що “він навчався, як умів і він відсидів, скільки треба”, другому ж присвячена пісня “Завод імені Шевченка”, наскрізь пронизана смутком невиплачених зарплат. Як завжди, прямолінійний, поет зазначив, що цю пісню він із Собаками записав, “коли більшість сьогоднішньої публіки ходила в старшу групу дитячого садка”, з чим, на жаль, важко було не погодитись- окидаючи оком слухачів, закрадались неабиякі сумніви, чи мають ці люди бодай якесь уявлення про ска-панк.
Ложкою дьогтю стала пісня про Марата, створена на основі новели із жаданівської збірки “Месопотамія”, тоді дві нових пісні, зі слів поета, “майже прем’єра”: “Листопад” та “10 праведників”. Добивши всіх зворушливою піснею про “жінку з чорним, як земля, волоссям”, “Жадан і Собаки” почали грати класику: “300 китйців”, “Звонеміра”, “Два портвейни” і “Натаху”- пісні тих часів, коли їхня музика будувалась за принципом: “…ти грай, а я начитаю”.
Втім, Жадан таки “начитав”- коли музиканти покинули сцену, він залишився і, прийнявши з рук публіки збірку “Вогнепальні та ножові”, прочитав для натовпу “Південно-західну залізницю”. На біс було виконано “Pies” і ще раз “Жінку”- в цей момент Жадан почав тягнути на сцену осіб жіночої статі, навіть якщо в них було не чорне, як земля, волосся, і всі дуже з цього раділи.
Загалом, підбиваючи підсумки концерту, можна сказати, що якщо тобі нудно, то “Собаки в космосі” розвеселять тебе, а якщо тобі весело- то Сергій Жадан нагадає, що тобі є за чим сумувати. Якщо хтось пропустив цей концерт- будьте уважні і не пропустіть наступний, бо воно того варте!
Автор: Вероніка Чорномаз
Comments:
Коментарі відсутні