Кращі з кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

0

Трагічні сторінки року, що минає, назавжди залишаться в серцях українців та безпосередніх свідків кривавих подій на рідній землі. 2014 рік приніс нам багато смутку та переживань, проте будь-яка отрута, яка не вбиває остаточно, може неабияк загартувати організм і призвести до повного оздоровлення. Я чітко бачу і відчуваю, наскільки сильною може бути людина, вірю, що все погане рано чи пізно закінчиться, і край набуде жаданий спокій та мир.

Та для цього кожному з нас потрібна підтримка – добре слово, рішучий крок, активна позиція. Неймовірним відкриттям цього року, особисто для мене, стала наша вітчизняна сцена. Так, вона тільки відроджується і робить перші несміливі кроки до розквіту, проте її вагомий внесок в українську культуру та розкриття окремої особистості зокрема навіть не піддається сумнівам. Музика спроможна надихнути людину, хоча б на хвилину змусити її забути про все, що її оточує, піднести вгору та стати тим «антибіотиком», який позбавить пекучого болю та самотності. І які б злі язики не казали про те, що фестивальна та концертна українська сцена дихають на ладан, серед представників вітчизняної рок-музики ще залишились необроблені діаманти, які виблискують серед купи сміття, якою нас «дбайливо» годують музичні телеканали.

Ця стаття буде присвячена, власне, їм та їхньому творчому наробку за минувший рік. Це не звичний підсумковий ТОП-релізів 2014 року, адже музику не потрібно ототожнювати зі спортом, висуваючи когось вперед та забуваючи про інших, не менш талановитих, музикантів. Навряд чи у цій статті буде «океанельзівська» істерія та «оторвальдське» засилля – при всій повазі до минулого досвіду цих популярних музикантів, андеграундна вітчизняна сцена теж має чим відповісти музичному світу нашої країни. До того ж, зробити це по всім напрямкам та стилям – від тягучого інді та своєрідного експеріменталу до суворого груву та химерної психоделії. Моя мета – акцентувати вашу увагу на деякі цікаві релізи та проекти, більшість з яких, на жаль, залишилась в тіні багатьох інтернет-видань.

City Of Me – «No History» (EP)

Вікриватимуть цей своєрідний «топ» харків’яне City Of Me, на виступі яких мені пощастило побувати восени цього року. Створений зусиллями трьох музикантів (Едуарда Токуєва – гітара/вокал, Регіни Железнякової – бас і Дмитра Качана – ударні), цей гурт грає справжній пост-панк з домішками шугейзу, що не може не прийти до смаку вибагливій харківській публіці, яку хлібом не годуй – дай послухати чогось незвичного. Після року затишшя гурт відродився, презентувавши на початку літа міні-альбом з більш важким звучанням та повернувшись на сцену з живими, не менш запальними та енергійними виступами. Гідний рівайвл!

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Харків;
Жанр: пост-панк, шугейз;
Дата релізу: 13 червня;
Кількість композицій: 4.

Respect Your Mom – «Inside the Other Side»

Усі шість років копіткої праці можна відобразити в одній роботі – таким для амбіційного столичного гурту Respect Your Mom став другий повноформатник «Inside the Other Side». Це неймовірно насичена амплітудна робота, у якій однаково гармонійно поєднується сильний жіночий вокал, місцями тягучий, а подекуди емоційний й надривний, та інструментально-гітарна психоделія, розмазаний гранж-брудом по експериментальному звуку. Альбом налічує 9 композицій, кожна з яка унікальна у своїй мірі. Це повністю дикий та несамовитий альбом, який слухається й сприймається на одному диханні. Один з найяскравіших релізів цього року.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Київ;
Жанр: гранж;
Дата релізу: 1 серпня;
Кількість композицій: 9.

H.Soror – «Tyburn» (EP)

Дебютний міні-альбом двох дівчат зі столиці викликав таку неоднозначну реакцію серед багатьох меломанів, чим тільки зацікавив справжніх поціновувачів незвичайної та почасти містичної музики.

Перш за все, витлумачити жанр було не просто навіть учасницям гурту. «Наша дивна музика – це ми, барабани, бас та пара ефектів» – саме так характеризують свою творчість дівчата. Неабиякого шарму та краси до цілісної картини додає виразне звучання саксофона і фоновий вокал.

Міні-альбом «Tyburn» – це яскраве відображення річної роботи, в якому всі композиції й задум доведені до блиску. Зусиллями двох музикантів створюється така інструментальна краса, слухаючи яку, відключаєшся від навколишнього світу та зосереджуєшся на кожному звуці.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Київ;
Жанр: еxperimental;
Дата релізу: 31 липня;
Кількість композицій: 4.

Septa – «Destroyer»

Амбіційний квартет з південної столиці України, потужні представники андеграундної сцени, які сміливо представляють свою творчість як симбіоз жанрів від пост-хардкору, альтернативи та пост-металу, 9 жовтня презентують на суд слухачеві новий альбом під назвою «Destroyer».

Дійсно, ця робота варта такої деструктивної назви, адже агресія, яка ритмічним напором вривається у вуха непідготовленого слухача при прослуховуванні першого треку «Destroyer pt.1», переслідуватиме всі 26 хвилин «септівського» божевілля. Одразу ж – експресія, побудована на контрасті, хаотичні рифи, небанальне аранжування, підкреслена брутальність. Винятком є тільки композиція «I,Havoc», яка виступає своєрідним перехідним моментом між двома частинами альбому. Запрошений жіночий вокал додає чуттєвості та інтимізує пісню, додає ніжні нотки в композицію. І ось, у повністю розслаблений ліричним відступом мозок слухача вривається друга частина альбому – потужна, голосна, дійсно, руйнівна.

В цілому, з цим альбомом гурт дещо змінив напрямок своєї творчості, проте залишив старі «фішки», які так припали до душі прихильникам першого альбому «Lover». Скажімо, абсолютно різні грані вокалу: шепіт, чистий вокал, емоційний надривний крик – все це досить органічно змішалось в «Destroyer»-і. Новий реліз як відсилання до таких крутьків як Converge, The Dillinger Escape Plan та Norma Jean повинен в обов’язковому порядку сподобатись поціновувачу такого жанру музики.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Одеса;
Жанр: пост-метал,
Дата релізу: 9 жовтня;
Кількість композицій: 7.

Burrow – «Mother»

Жарти про мамку зовсім недоречні, коли мова йде про дебютний альбом харківського квінтету Burrow. Цей гурт – ще один представник важкої музики першої столиці, стиль якого представляє собою суміш потужного сладжметалу, складного “прогресивного” саунду, харизматичного вокалу та цікавих мелодійних розспівів. Стонерські програші з чіпляючими текстами композицій на гостросоціальну тематику робить цей гурт одними з найкращих представників сучасної андеграундної сцени. Палким фанатам сладжево-прогресивних Baroness та Mastodon альбом Burrow обов’язково має припасти до душі!

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Харків;
Жанр: сладж, еxperimental;
Дата релізу: 24 січня;
Кількість композицій: 11.

Somali Yacht Club – «The Sun»

Від Харкова несподівано передислокуємось до Львова, де вже зачаровують своїм протяжним звучанням, неймовірними інструментальними замальовками та насиченими живими виступами тріо хлопців Somali Yacht Club. Їх дебютна робота «The Sun» вже отримала безліч схвальних відгуків, посіла перші місця в топах вітчизняних релізів. Що, власне, не дивно. За кожною композицією ховається титанічна праця, чітка виваженість, майстерність та якісно новий рівень, гідний визнання не тільки в нашій країні, а далеко за її межами (про що красномовно свідчить європейський тур Сомалійців з думовими шаманами Ethereal Riffian).
«The Sun» – це, без сумнівів, чергова міцна цеглинка у непохитній будівлі вітчизняної рок-сцени. Це різноплановий альбом львівських адептів насиченої музики і впізнаваного потужного звуку, в якому все продумано до дрібниць. Композиційне наповнення комплексне, треки тривалі й структуровані. Кожна пісня привносить якусь нову грань, перетворюючи альбом в злагоджений механізм. М’який тягучий вокал гармонійно поєднується з пост-металічними риффовками, басовими соло та психоделічними прожилками. Не дивлячись на поважно довгі восьмихвилинні композиції, слухаєш альбом на одному диханні, дивуючись багатогранності платівки та композиторській «смєкалочці».

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Львів;
Жанр: стонер, психоделік;
Дата релізу: 5 вересня;
Кількість композицій: 5.

Arlekin – «Disguise Serenades»

Аналізуючи вітчизняну сцену, завжди цікаво спостерігати за поступовим, проте грамотним та цілком виваженим розквітом жанрів, які, через сонму причин, у нас не користувались тією популярністю, якою сповна насолоджувались ті ж іноземні гурти. Захопившись творчістю нео-прогових брил Marillion, Shadowland, IQ, Collage, Red Sand, київський музикант Ігор Сидоренко відображає своє бачення того, яким повинен бути справжній нео-прог у дебютному альбомі «Disguise Serenades», який побачив світ 11 серпня цього року. Налічуючи усього п’ять композицій, ця робота спромоглась охопити усе, що повинен мати справжній арт-роковий шедевр. Яскраво виражена концепція, довгі за часом та складні за змістовим наповненням пісні, строката обкладинка як омаж британцям Marillion, точніш, їх творчому наробку «Misplaced Childhood» й «Script for a Jester`s Tear».

У музичному плані «Disguise Serenades» однаково природньо поєднує згадану раніше композиційну складність та пісенну чуттєвість. Драматичні соло разом з м’яким звучанням клавішних, замріяний сум та казкова підоснова становлять наповнення альбому, який зачаровує після першого ж прослуховування, приємно гріє зсередини.
Дебютна робота «Disguise Serenades» – виконаний з дбайливою любов’ю альбом, в якому гарантовано присутня частинка душі митця та щирість, якій неможливо не повірити і в яку неможливо не закохатись.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Київ;
Жанр: нео-прог;
Дата релізу: 11 серпня;
Кількість композицій: 5.

SINOPTIK – «16/58»

Донецький гурт SINOPTIK таки вміє зацікавити. Магія чисел, що втілена у назві альбому, незвичний коктейль стилів, який самі хлопці називають «Digital Stoner Psychedelic Rock», космічна загадкова тема. «Історія про людину, відірвану від будинку на світлові роки, яка доторкнулася до незвіданого» – чи не таємниця, яку кортить розкрити? При першому ж прослуховуванні відзначаєш про себе те, що альбом повністю позбавлений нальоту провінційності, він може з легкістю позмагатись з усіма вище перерахованими гуртами за звучання на світовому рівні. Англомовні тексти, просякнута психоделією та інді-шармом музика, гуркіт рок-н-рольного божевілля – все це гідно поєднується в одному повноформатнику. Музикальне наповнення характеризується гітарними соло й цікавими рифами, чіткою ритм-секцією, ритмічними клавішними партіями та яскравим вокалом у кращих традиціях жанру.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Донецьк;
Жанр: інді, стонер, психоделік;
Дата релізу: 1 грудня;
Кількість композицій: 9.

Jinjer – «Cloud Factory»

Для українського гурту Jinjer минулий рік був просто переповнений подіями: як гарними, так і не дуже. Участь у сонмі фестивалів вищого рівня, постійні гастрольні тури та роз’їзди містами нашої Незалежної з насиченою концертною програмою, звичайно, звеличують цей гурт та підносять його популярність до небес, проте, на жаль, від нещасливих випадків не застрахована жодна людина. Наразі, за станом здоров’я, ударник Jinjer Євген Мантулін не може займатись музикою й виступати, що не могло не відбитись на загальному настрою учасників гурту. Однак сильні люди спроможні пережити й не таке, тож команда попри всі скрутні моменти не зупиняється на досягнутому й продовжує вражати своїм невпинно зростаючим послужним списком.
21 квітня світ побачив новий альбом цього невпинного грув-метал-бенду «Cloud Factory». Ця робота стала своєрідним новим етапом у творчості гурту, величезним кроком вперед в плані музикального наповнення та композиторського наробку. Jinjer не втомлюється вражати високотехнічним виконанням інструментальних партій й надривним жіночим екстрим-вокалом. Фактично, гурт відійшов від напрямку, за яким грав раніше, проте спромігся зберегти власну «фішку». Кожна композиція – це своєрідний стусан, який змушує йти в слем, пропускає через тебе струм у 220 ввольт, вражає у саме серце. До того ж, самі тексти пісень змушують неабияк замислитись: в кожному рядку читається протест, відверте послання до людей, побажання не бути сліпими, безглуздими й поважати оточуючих та самих себе.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Горлівка (Донецька обл.);
Жанр: грув-метал, прогресивний металкор;
Дата релізу: 21 квітня;
Кількість композицій: 8.

МегамасС – «Odin» (ЕР)

Вельми несподівано потішили шанувальників знанні спорт-рокери вітчизняної сцени, столичні музиканти МегамасС, презентувавши у лютому свій міні-альбом «Odin». У чотирьох композиціях однаково яскраво знайшов місце і скандинавський епос, і потужна енергетика у поєднанні з ліричними, дещо романтичними, відступами. Смачне звучання, яке було досягнуто копіткою працею саунд-продюсера гурту Сергія Люблінського (КNOB), допомогло хлопцям розкритися в своєму ЕР з кардинально іншої сторони.
Навіть при першому ж прослуховуванні відчувається розділення треків на ліричну та «спокійну» (якщо можна так сказати) й більш качову та енергійну частини. Міфологічна частина та символізм має не останнє значення, що яскраво демонструє як обкладинка, так і, власне, наповнення альбому. Щільність й сила звуку така, що спроможна вбити цвяхи, а самі треки – бомба миттєвої дії, уламки якої міцно застрягають у душі та мозку.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Київ;
Жанр: ню-метал, грув;
Дата релізу: 12 лютого;
Кількість композицій: 4.

Fatshow Dogs – «When the Dogs Dance» (ЕР)

Продовжить наш марафон гурт з «енергетичної столиці» нашої країни (боже, як я люблю це журналістське кліше), команда чотирьох музикантів з міста Енергодару, за сумісництвом, мої земляки, Fatshow Dogs, які на початку вересня презентували свій дебютний ЕР «When the Dogs Dance». Проте не кваптесь звинувачувати мене у зловживанні посадовими повноваженнями: цьому енергійному квартету є чим вразити вас і ваш вибагливий музичний смак!

Почнемо з того, що сам гурт характеризує свою творчість незвичним, проте містким терміном «dancecore». В цьому енергетичному коктейлі є все: суміш дикої харизми і непередбачуваності, дещо згасаючий ню-метал та шалені диско-ритми, поєднані з безтурботністю фанку. По-друге, неабияк свідчить про успішність та популярність колективу його поважна історія, яка тягнеться з 2008 року по наш час, та участь у провідних фестивалях країни. Так, незупинна четвірка вже встигла побувати на «Рок-булаві», вразити всіх на «Nu-clear» фесті та зарядити натовп на «Завантаженні»! Впевненні, що це далеко не межа і хлопці обов’язково вразять слухачів у новому році (новий трек «Funk This World» – достовірне підтвердження моїх слів ;))

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Енергодар (Запорізька обл.);
Жанр: денскор, альтернатива;
Дата релізу: 21 травня (команда під назвою The Dogs), 17 липня (як гурт Fatshow Dogs);
Кількість композицій: 4.

[SALE]only – Право Бути Вільним (ЕР)

Усього лише трьома (проте якими!) композиціями увірвався до топів новий міні-альбом дніпропетровського ню-метал гурту [SALE]only. Власне, це нове творіння п’яти схиблених хлопців та тендітної зовні й сильною всередині дівчини прийшлось до вподоби усім прихильникам гурту, кількість яких з кожним живим виступом росте у геометричній прогресії. Головними особливостями команди, які відобразились в новому ЕР, є поєднання жіночого та чоловічого екстрим-вокалу, наявність цікавих соло та потужних брейків, здатність зарядити слухача з перших секунд життєвими силами та енергією. Що вже казати про змістовий бік міні-альбому – усі тексти композицій просякнуті ідеєю патріотизму й незламною жагою до волі та подолання людських вад.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Дніпропетровськ;
Жанр: ню-метал;
Дата релізу: 14 березня;
Кількість композицій: 3.

Механічний Апельсин – «Naked» (3 CD)

Соромлюсь зізнатись, та, все ж таки, «час настав»: нова (все ж таки, сподіваємось, не остання!) робота українського блюзового гурту «Механічний Апельсин» восени оминула мене стороною, про що я неабияк жалкую. Перше прослуховування потрійного альбому команди виявилось дещо розмитим – все ж таки, таку масштабну річ потрібно слухати в цілковитій спокійній атмосфері, насолоджуючись кожним звуком, забувши про все, що тебе оточує. Тільки взимку при складанні цього «топу» я повернулась до «Апельсинів», відкинулась на кріслі, заплющила очі – так, це воно! Це той момент, коли все вирішив другий, більш уважний, погляд. Той справжній саузерн-рок, виконаний українською мовою, гурт, який напевно й не має аналогів на Батьківщині.

А історія в цього гурту, як і їхній послужний лист, дійсно вартий поваги. Будучи корифеями вітчизняної андеграундної сцени, «Механічний Апельсин» був заснований у далекому 1992 році, власне, тоді, коли починали творити не менш видатні гурти нашого часу – «Плач Єремії», «ВВ», «Океан Ельзи». Тож, реліз аж потрійного альбому (згадаймо тих же Rolling Stones, яким у 1972 році ледь не відмовили у подвійному повноформаті) для нашої вітчизняної команди – неабиякий успіх. Три диски, тісно пов’язані між собою та з’єднані спільною концепцією, не вважаються однаковими, відповідають різним темам та відрізняються окремим аранжуванням. Робота дійсно сприймається як на одному диханні, не виникає відсилок або ефекту дежа-вю, на кшталт «десь я вже це чув». Дуже теплий, неймовірно якісний альбом, зроблений з любов’ю і повагою до слухача.

Якщо вже взятись порівнювати цей гурт з гучними іноземними, через такий «байкерський» образ «Механічного Апельсину» ненавмисно згадується Black Rebel Motorcycle Club або творчість типово американського кантрі-блюзового Seasick Steve. Така собі впевненно чоловіча музика з навмисним мінімалізмом у сюжеті та вінтажним напівакустичним духом. Однак, музиканти з «Механічного Апельсину» недарма зауважують, що їх напрямок творчості синкретичний – поєднує в собі декілька жанрів, від вже згаданого раніше кантрі та блюзу, до фолку і death-country «діланівського» розливу. Гурт з легкістю поєднує в своїй нові роботі всі стилі, формуючи цілісний і ідеальній з усіх точок зору альбом, позбавлений, до речі, усіх можливих ефектів на вокалі та побудований лише на таланті музикантів. До складу яких, до речі, можна віднести відомого сінгер-сонграйтера з Чернівців Олександра Буля (Sasha Boole), який став співвиконавцем першого диску з трилогії «Механічного Апельсина».

Дійсно, описати усі композиції в одній маленькій рецензії – немов черпати океан ложкою. Є багато думок з приводу цієї, безперечно, глобальної роботи в творчості «Апельсину», виплеснути які не вистачить місця  Та й слова тут зайві – красномовніше за все скаже музика, від якої буквально віє українською щирістю.

Десятка кращих: вітчизняні релізи 2014 року.

Місто: Дрогобичі (Львівська обл.);
Жанр: кантрі, фолк, блюз;
Дата релізу: 27 вересня;
Кількість композицій: 3 CD, 45 пісень сумарно.

Автор статті: Пономаренко Олександра.

Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Zucchero – Black cat. Новий альбом відомого блюзера

Вперше з новою програмою Україну відвідає неперевершений Zucchero (Дзуккеро). Новий альбом відомого співака «Black Cat» вже встигли оцінити фанати з США, Австралії, Нової Зеландії, Японії ...