Iron Maiden. Виступ легенд у Львові!

0
Гурт iron maiden виступив для Львівян

7 листопада в Палаці спорту «Україна» відбувся міжнародний рок-фестиваль «Цитадель», хедлайнерами котрого були два колишніх вокалісти легендарного британського хеві-метал гурту «Iron Maiden» – PAUL DI’ANNO та BLAZE BAYLEY!

І хоч до початку самого дійства в Інтернеті можна було зустріти безліч саркастичних і скептичних зауважень, що це, мовляв, не «Iron Maiden», що це не ті голоси, з котрими в багатьох асоціюється легенда хеві-металу, однак сам виступ Блейза та Пола яскраво і наочно засвідчив: перш ніж тролити в мережі, приховуючись за вигаданими іменами та нікнеймами, слід було почути «Lord of the flies», «Man on the edge», «Futureal», «Clansman» у виконанні Блейза, «Phantom of the opera», «Wrathchild», «Killers» та інші речі у виконанні Пола, щоб мати підстави для подібної «критики».

Особисто для мене, як для шанувальника «Iron Maiden», котрий виріс на цій музиці і сформував на ній свій музичний світогляд (і котрий чув їх наживо в 2008 році в Москві в рамках туру «Somewhere back in time»), було надзвичайно приємно почути «Мейден» періоду «до і після Брюса Дікінсона», тож тепер можна зі всією відповідальністю заявити: це і справді були голоси «Iron Maiden», в їх устах пісні звучали саме так, як звучать вони на записах альбомів, котрі розійшлися по світу мільйонними тиражами.

Ще задовго до початку фестивалю перед входом в приміщення Палацу Спорту “Україна” спостерігалась юрба «хаєрастих і косушних» людей котрі тусувались, пили пиво, жартували і нетерпляче чекали початку фестивалю, щоб нічого не пропустити. О 14.00 всі бажаючі проникли всередину, де ведучі Святослав Румежак та Марко Погуляєвський оголосили перший гурт – львівських глемовиків «Sindy De’Ville».

Команди сапорту змінювали одна одну, кожній з них було відведено приблизно 30 хвилин на виступ, всі намагались завести публіку, відпрацювати на повну, однак комусь це вдалось більше, комусь, на жаль, менше. І причин тут, на мою думку, було декілька: ті команди, котрі виступали першими, отримали меншу віддачу аудиторії, оскільки сама аудиторія була нечисельною… склалось враження, що значна частина слухачів просто проігнорували першу половину фестивалю, прийшовши значно пізніше. Тож кільком командам довелось грати для небагаточисельного залу. Однак ті присутні, котрі були на фестивалі з самого початку, незважаючи на доволі прохолодну температуру всередині залу, активно підтримували кожен гурт, відриваючись під сценою «на всі сто».

Для всіх тих, хто вже дуже змерз чи зголоднів, була можливість відновити сили, адже при вході в концертну залу можна було скуштувати хот-дог, випити гарячої кави, чаю. Так само, як і для тих, хто відчув втрату градусів алкоголю в крові – була можливість випити прохолодного пивка, щоб знову піти у відрив під шалені гітарні рифи виступаючих колективів.

Ще одним моментом, котрий не давав можливості оцінити якість гри деяких команд, та їх матеріалу, був момент якості визвучки. Деякі з гурти звучали невиразно, нечітко: провал по гітарах (коли одна з них читається, інша – ні), провал по вокалу (коли вокал тоне в загальному міксі інструментів), провал по звучанню всієї «пачки» – ось, на мою суб’єктивну думку, типові помилки, допущені музикантами під час саундчеку, і котрі виявилися під час виступу тієї чи іншої команди. Однак це все справа поправима, адже це справа досвіду і постійної роботи, і всі ті, хто займаються музикою, виступають наживо, думаю, будуть зі мною згідні. Пошук того, що є правильним, грамотним, якісним саундом як музиканта окремо, так і колективу загалом, не приходить одразу, а набувається з роками. І концертна діяльність тут – чи не найважливіший показник і помічник в пошуці і здобутті цього досвіду і знань.

Незважаючи на допущені помилки, всі команди виступили дуже добре, всім дуже велика шана і повага, адже дехто з них приїхав здалеку, щоб продемонструвати свою творчість, виступивши на одній сцені зі справжніми легендами!
Вихід на сцену гостей з Чехії – гурту «Seven», де в колективі є вокаліст, гітарист, бас-гітарист та ударник, засвідчив: перед нами були справжін профі. Все звучало, як належить, все читалось добре, і, незважаючи на те, що колектив грає в одну гітару, нічого не бракувало, як і не було нічого зайвого: потужні гітарні рифи та злагоджена ритм-секція органічно поєднувались з чудовим вокалом, що дало слухачам велике естетичне задоволення та чудово підготувало всіх до виходу головних «винуватців свята» – Пола та Блейза.

 

Коли на сцені з’явився Блейз, вся аудиторія була вже добряче підготована, щоб тепло зустріти британця, і такої підтримки, схоже, він не очікував: «Я хочу подякувати всім вам за те, що ви сьогодні зі мною, всі мої пісні, котрі я виконую, я присвячую кожному з вас», сказав Блейз, поклавши руку на серце. І всі ми, хто стояли під сценою, жадібно вслухаючись в кожну пісню, розуміли: Блейз не лукавив, він був щирим, адже щирим був його спів, його віддача, його енергетика.
Далі був Пол, а разом з ним – добряча частина композицій з перших двох альбомів «Мейденів» – дебютного ««Iron Maiden»» та «Killers» і публіка просто оскаженіла, почувши добре відомі композиції у виконанні першого голосу «Залізної Діви» – гідне завершення чудового вечора та чудові враження, котрих ще надовго вистачить…

Що тут ще додати? Напевне, тільки те, що якщо, маючи можливість, ви не прийшли на концерт 7 листопада, думаючи, що це не «Iron Maiden», ви ДУЖЕ сильно помилились. Адже в той вечір організатори подарували нам усім дуже велике свято – концерт двох легенд світової рок-сцени і двох голосів легендарного британського хеві-метал гурту – «Iron Maiden»!

Тож наостанок хочеться сказати велике СПАСИБІ всім, хто долучився до огранізації та проведення цього свята за чудову атмосферу, шалений драйв та енергетику, котру отримав кожен з відвідувачів міжнародного фестивалю рок-музики «Цитадель», і побажати фесту надалі роширювати свої географічні кордони, запрошуючи нові потужні команди, котрі даруватимуть нам насолоду справжнього рок-н-рольного свята!

Автор: Сергій Паращук,
Фото: Анни Мельник


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні

Із глибин похмурості й меланхолії…

В безупинному конвеєрі світу музики доволі легко заблукати. Десятки, а то й сотні різних жанрів, стилів, напрямків рок-музики зводять з розуму мільйони людей на планеті. ...