Трішки металічної теорії

0

За останні місяці ми встигли познайомитися з багатьма напрямками та жанрами рок-музики, а заодно й з українськими гуртами, які працюють в цих жанрах. Та я вважаю, що не слід на цьому зупинятися, тому сьогодні ми будемо пізнавати моїх улюбленців. Це два абсолютно різних жанри, але, як не дивно, вибрати той, характер звучання якого подобається більше практично не можливо. Що ж, ми починаємо наше заняття.

Першим сьогоднішнім героєм нашої програми стає Nu-Metal. Молодий, енергійний, повний сил та амбіцій жанр, який з’явився внаслідок злиття альтернативного металу з гранжем, хардкор-панком та, як би це дивно не звучало, хіп-хопом. Вже з перших років після виникнення він почав набувати досить великої популярності. До речі народився він орієнтовно в один рік з багатьма із вас. Це орієнтовно 1994-1995 роки.

Батьками Nu-Metal прийнято вважати Korn та Deftones, які випустили свої альбоми в цьому жанрі якраз в 90-ті роки минулого століття. Вся ера нью-металу ділиться на два періоди: ранній нью-метал та пізній нью-метал.

Ранній припадає на середину 90-х – початок 2000-х років і його можна вважати золотим в ері цього жанру, адже за ці роки були написані кращі Nu-Metal-композиції, які захопили багатьох шанувальників по всьому світу.

Пізньому періоду характерна наявність гуртів-одноденок, які на сцені трималися не довго, але все ж робили свій внесок в звучання жанру, розширюючи його рамки та роблячи його більш мелодійним.

Таким чином до сьогоднішнього дня за 20 років існування Nu-Metal пройшов всі можливі сходинки розвитку рок-музики: від виступів в дешевих клубах і затертих демо-касет до платинових дисків та десятків мільйонів відданих фанатів.

Другим героєм сьогодні Groove-Metal. Він фактично є таким собі сином треш-металу. І, до речі, практично однолітком нью-металу. Сформувався на початку 1990-х в США та роки розквіту тривають і досі. Якби жанри були людьми, то Groove-Metal виглядав би як важкий підліток, який постійно в центрі уваги.

Характерними особливостями є використання середньо темпових трешових рифів. Зазвичай гітаристи використовують низькочастотні пауер-акорди і соло на середніх ладах, застосовуючи техніку заглушування струн долонею. Для бас-гітари частенько застосовується дисторшн. Що стосується ударних, то в грувових композиціях типовим є застосування двох бас-бочок, з акцентом на їх хвилеподібне використання, а не на швидкісних басових перестуках та бласт-бітах, які частенько використовуються в екстремальних металічних стилях. А у вокалі поєднується треш-металічні викрики, хриплий хардкоровий крик і чистий спів.

Що ж, теорію ми пройшли, а тепер домашнє завдання для душі (так, востаннє ви його робили в класі дев’ятому, якщо робили взагалі). Отож, до наступного заняття всім слід знайти найкращих українських представників цих двох жанрів та отримати масу позитиву і задоволення від їхньої творчості.

Автор: Оксана Домашина


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні