«Мертвий Півень» – культовий рок-гурт з міста Лева, музика якого вже більше двадцяти років заворожує слухачів.
Гурт «Мертвий Півень» був створений у Львові в 1989 році. Назва походить від вивіски одного львівського кафе («Старий Львів» на вулиці Валовій), в якому молоді музиканти частенько засиджувалися. Більшість учасників гурту починали свою музичну діяльність у хорі «Черемош» Львівського національного університету ім. І. Франка, у якому вони навчалися. На репетиціях здебільшого експериментували з акустичними інструментами, в результаті чого в 1992 році виходить альбом «Ето». За стилістикою тяжіє до прогресивного року та фолк-музики. Усі композиції записані під звучання акустичних гітар, народних інструментів, а деякі за участі скрипки й там-тама (ударний інструмент).
Цікавим фактом є те, що протягом усього творчого шляху в кожному наступному після «Ето» альбомі гурт записував декілька пісень на слова з творів відомого українського письменника Юрія Андруховича. У першому альбомі це пісні «Етюд з воронами» та «Ієронім Босх ХХ». У них, як і у творчості письменника, присутня значна символізація тексту, використання алюзії. Завдяки цим прийомам досягається символічна багатозначність пісень, тому кожен слухач по-різному сприймає ту чи іншу композицію.
Другий студійний альбом «Мертвий Півень ’93» дещо схожий на попередній, але у звучанні пісень Ви почуєте електрогітару, ударні (в першому альбому був лише там-там), фортепіано, до того ж використання останнього надає композиціям легкого джазового відтінку. Пісня «Київський Триптих» звучить в стилі рокабілі, «Річка» увібрала блюзове звучання, «Коло» – джазове. Взагалі альбом вийшов більш різноплановим і яскравим, ніж попередній.
Альбом «Підземне Зоо» відрізняється ще більшим драйвом від двох попередніх. Звучання гітар стало важчим, а найбільше робить цей альбом несхожим на інші бас-гітара. Її гра виділяється практично в кожній пісні і на повну використовується прийом гри слеп (удари пальцями по струнах, такий прийом використовують Маркус Міллер, Флі, Віктор Вутен).
Наступні альбоми: «IL Testamento», «Міський бог Ерос», «Шабадабада» – дещо схожі на попередні, але в кожному з них додається щось новеньке як у музиці, так і в текстах. Послухайте – і Ви це самі зрозумієте.
«Пісні Мертвого Півня» – альбом, виданий у 2006 році, і його особливістю є те, що всі пісні мають англійські назви, а самі тексти написані українською мовою. І ще одне: автором усіх пісень є Юрій Андрухович, хоча в попередніх альбомах таких було лише кілька. Деякі композиції стилем виконання нагадують легкий панк-рок. Почуте здивувало, але вийшло досить непогано.
В останньому альбомі «Радіо Афродита» Ви почуєте багато знайомих для Вас пісень. У ньому звучать старі хіти української музики, тільки під сучасне аранжування. Це «Ми Хлопці З Бандерштадту», «А Ми Удвох» у спільному виконанні з Андрієм Середою (Кому Вниз), «Панно Інно», слова якої є віршем українського поета Павла Тичини. «Ой Марічко, Чичері» містить у своєму куплеті гітарні акорди та басову партію з пісні культових Pink Floyd – The wall. Альбом названий у пам’ять про радіостанцію ОУН-УПА «Афродита», яка існувала в роки Другої світової війни.
Початковий склад гурту:
Любомир «Любко», «Футор» Футорський — засновник гурту;
Роман «Ромко Сіґал» Чайка — гітара;
Місько Барбара — вокал;
Ярина Якуб’як — вокал;
Юрій Чопик — гітара;
Роман «Ромко» Рось — скрипка;
Тарас Банах — сопілка;
Учасники, які приєднались згодом:
Андрій Надольський — барабанщик (2002);
Іван Небесний — клавішник (2002);
Олег “Джон” Сук — басист (1992);
У 2011 в ЗМІ з’явилась інформація про можливий розпад гурту. На даний момент він припинив своє існування, а його учасники займаються власними проектами в різних галузях культури.
Любителям легкого року цей гурт припаде до душі. Окрім музики Ви зможете частково ознайомитися з творчістю Юрія Андруховича, почути вже відомі Вам пісні в новому виконанні та приємно провести час у компанії «Мертвого Півня».
Автор: Роман Олексин | Крок у ROCK
Comments:
Коментарі відсутні