Японська музична культура: чому в нас немає гуртів, які грають j-rock й чи потрібні вони?

0

Розглянемо поближче таке музичне поняття, як j-rock і спробуємо все ж відповісти на запитання з нашого заголовку.

J-rock – узагальнююча назва для напрямів рок-музики, поширених в Японії (Japanese). Бере свій початок з середини 80-х років XX століття, коли в Японії була популярна народна та американська музика, а популярними ставали гурти, які писали народну музику. Завжди так бути не могло й в 1982 році з’явився гурт «X JAPAN». Для японців він має таке значення, як для нас «Воплі Відоплясова», «Брати Гадюкіни», «Кому Вниз», «Океан Ельзи» та інші. Саме їх прийнято вважати справжніми першими J-rock’ерами. Своїм іміджем, кліпами та поведінкою на сцені ця банда зробила багато для розвитку рок-музики в своїй країні. В піснях, крім стандартного інструментального рок-набору, використовуються фортепіано та скрипка. В списку їхніх композицій ви також знайдете красиві, повільні, мелодійні балади.

Також «X JAPAN» разом з такими гуртами, як «BUCK-TICK», «Luna Sea» та «Malice Mizer» стали засновниками жанру Visual Kei.

Visual Kei – жанр японської музики, що виник в результаті поєднання глем-року та інших жанрів метал музики. Вищезгадані гурти, під впливом західних глемерів, вирішили створити свій особливий стиль: яскраві та незвичайні костюми, зачіски, тонни макіяжу (в багатьох випадках їхні образи нагадують героїв аніме). В порівнянні з західними колегами по цеху переважна більшість японських гуртів, крім свого основного музичного напрямку, також використовують і Visual Kei, тому що зовнішній вигляд для J-rock виконавця відіграє не менш важливу роль, ніж музика. «В музиканті все має бути прекрасно» – такий девіз японських рокерів.

Послухавши велику кількість представників японської рок-музики, я побачив багато експериментів, як з музикою, так і з зовнішнім виглядом. Кожен гурт постійно вносить щось нове в свою творчість, чи це музика, чи тексти, чи зовнішній вигляд. Вони не обмежують себе рамками певного стилю, а навпаки, пробують поєднувати. І в них це виходить дуже добре.

Ви чули хоча б про один український гурт, який у своїй творчості використовує надбання   J-rock та Visual Kei виконавців? Я − ні. На інтернет-просторах знайшлось всього лише два українські гурти, які намагаються наслідувати представників японської музичної рок-культури. Це гурти «Dead Eyes» та «Klepsydra». В їх співочому арсеналі є кавер-версії улюблених японських виконавців та власні музичні твори. Всього два гурти! З цього можна зробити висновок, що вплив японської культури на вітчизняну сцену практично відсутній. З чим це пов’язано? Як на мене, основна причина – це мовний бар’єр.

Японська мова для нашого вуха абсолютно не зрозуміла. Тоді як американських чи англійських виконавців ми розуміємо, якщо не цілком, то хоча б наполовину, а виконавців з інших країн (Німеччина, Франція, Скандинавські країни) ми можемо зрозуміти тільки якщо перекладемо їх тексти за допомогою онлайн-перекладачів. Ще можна знайти готовий текст, прочитати його та поповнити словниковий запас новими словами. Але тут ми хоча б можемо читати і запам’ятовувати, як звучить те чи інше слово.

А от з японцями все складніше. Ми навіть й близько не знаємо, як читаються їхні букви-символи. Хіба що так само знайти переклад і просто його прочитати. А співати пісні в оригіналі взагалі неможливо. Якщо сильно захотіти, то в декілька етапів можна і це зробити:
1. Знайти оригінальний текст.
2. По одному символу копіювати в перекладач і слухати, як він звучить.
3. Останній етап – порівняння та зіставлення. Почуте в перекладачі зіставляємо з піснею і намагаємось підспівувати. Вам це може подобатись, а от знавцеві японської мови – ні, бо неправильна вимова чи наголос не на тому складі звучать не дуже милозвучно насправді. Вивчені слова можуть бути далекими від оригіналу та нести абсолютно інше значення.

Жарти-жартами, але про виконання J-rock та Visual Kei українцям насправді варто задуматись, бо як казав Іггі Поп: «Завжди шукайте поляну, де ще ніхто не пасся». А це якраз та поляна, яка може принести шалену популярність в Україні. Експерименти з одягом та музикою точно не залишаться осторонь людських сердець.

Автор: Роман Олексин | Крок у ROCK


Про Автора

Comments:

Коментарі відсутні